Одна із засадничих труднощів у вивченні масової комунікації полягає в необхідності виміру ефективності та впливу ЗМІ. Людина лишається надто складним і непередбачуваним об’єктом, щоб можна було напевне судити про мотиви її конкретних учинків. Тим паче, коли йдеться про такий аморфний конгломерат, як масовокомунікаційна аудиторія. Складність цього завдання не відміняє його актуальності для науковців. У випадку релігійної комунікації ситуацію ускладнює силове поле сакральних авторитетів, котрі в постмодерний час повертають владу, відібрану в них ідеологіями

Анатолий Райчинец — сотрудник Украинского библейского общества, возглавляет отдел внешних связей и является заместителем генерального секретаря УБО.

«Воздвигнутые Богом» — сборник биографических очерков о главах четырех протестантских конфессий Украины. Героями книги стали Григорий Комендант, президент Всеукраинского союза объединений евангельских христиан-баптистов (в период с 1994 по 2006 гг.), Михаил Паночко, президент Всеукраинского союза церквей христиан-пятидесятников, Василий Райчинец, президент Союза свободных церквей христиан евангельской веры Украины, и Владимир Крупский, президент Украинской унионной конференции церкви адвентистов седьмого дня.

Виступ Максима Балаклицького на конференції «Media mobilization» (Київ, 13-14 листопада): презентація досягнень трьох протестантських ЗМІ й аналіз складових їх успіху.

Під комунікацією ми розуміємо спілкування (інформаційний обмін) двох і більше сторін із використанням спеціалізованих технічних засобів. Українські протестанти — громадяни або вихідці з України будь-якої національності, які є членами протестантських церков України: лютерани, реформати (кальвіністи); меноніти, євангельські християни, баптисти, п’ятдесятники, адвентисти; харизмати тощо. Протестантська комунікація — технічно опосередковані інформаційні потоки протестантських церков:

Вивчення протестантських медіа неможливе без студіювання нормативної бази протестантських комунікантів, без розуміння ідеологічної основи їх діяльності. Можна назвати не так багато документів, котрі б визнавалися бодай основними протестантськими течіями. Засадничий плюралізм, свобода совісті унеможливлює з’яву корпусу директивних приписів. Наявні джерела утворюють дві прозорі групи — сакральний текст Біблії та нечисленні церковні документи з журналістської роботи. Складно назвати протестантських авторів

Уважаемый Игорь Витальевич!
Ваши книги доставили мне редкое наслаждение. Давно хотелось прочесть о своей вере столь спокойным, компетентным и русским (во всех смыслах) языком. Считаю Вас крупнейшим баптистским публицистом постсоветского пространства. Но, скачав книгу «Быть протестантом в России», был весьма разочарован двумя, мягко говоря, неточностями, допущенными столь почтенным автором в описании адвентистов седьмого дня (http://sherna.demos.su/biblio/in_rus/chap5.html), к коим отношусь с 1992 года.

Ивар Максутов, председатель Московского религиоведческого общества философского факультета Московского государственного университета им.М.Ломоносова, рассказывает, почему восьмая конференция МРО называется «Религия и медиа», почему эта тема встречает неприятие в определенных научных кругах, что такое эзотерический синдром гуманитарной науки и почему в сборнике аннотаций конференции не указаны научные степени участников.