Ця кандидатська дисертація, як заявляє сам автор, направлена на боротьбу зі спільнотою «Свідки Єгови», агресивні дії яких сприяють залученню до своїх рядів малооцерковлених прихожан. Тому автор бере на себе відповідальність надати ресурс для ведення полемічної діяльності з цією групою людей.

Слід зазначити, що автор правдиво і влучно висвітлює питання історичного характеру: хто засновник зібрання, імена проповідників, дати. Та поряд з цим цю організацію і ту, з якої вони вийшли називає сектою. Крім того, він у своєму вступі до роботи зазначає: «З дієвих на даний час в Росії організацій, що займаються прозелітством, найбільшу небезпеку представляють тоталітарні секти (Інші назви: Деструктивні релігійні об’єднання, деструктивні культи)».

Історик Церкви Адвентистів сьомого дня (АСД) здійснив свій давній задум і створив першу працю, присвячену історії адвентистського самвидаву радянського часу. Його книга є результатом багаторічного дослідження, збору архівних матеріалів та спогадів ветеранів Церкви АСД на пострадянському просторі.

Дмитро Онисимович Юнак – пастор, історик, письменник, автор багатьох книг: «Миф или действительность» (Москва, 1996 [машинописні видання – 1965, 1971]),

В. В. Андрусяк, Л. И. Бондарчук, А. А. Евграфов, А. А. Опарин, П. И. Либеранский, Д. О. Юнак. Возвещая Слово. Очерки об истории адвентистського книгоиздания / под редакцией А. Евграфова – Заокський : Источник жизни, 2017. – 352 с.

Якщо ми будемо знати краще історію, ми станемо успішніші в служінні Богу і людям і менше зробимо помилок в теперішньому.

Данная книга была написана в ответ на книгу П. И. Рогозина «Почему я не могу?» в которой Рогозин пытается убедить читателя почему не стоит быть адвентистом, и не смотря на то что книга написана в стиле «почему «Я» не могу быть адвентистом» сразу же понятно что сейчас нас будут в чем то убеждать.

Цель данной книги заключалось в более детальном изучении книги П.И. Рогозина, а также глубже рассмотреть обвинения, выдвинутые в книге «Почему я не могу?»; исследовать различную тематическую литературу и на ее основании предложить иной угол зрения, обоснованный фактами из представленных источников, а также «дать возможность взглянуть на проблему глазами обвиняемых». Данная книга актуальна для нашего времени, так как при избытке ложной информации и ложных мнений очень тяжело найти правду тем более обоснованную фактами.

Цивілізоване суспільство має свої закони, правила, воно функціонує в правовому полі. Вбив когось – державні органи відправлять тебе у в’язницю і вирішать, на який строк. Якщо вкрав – те ж саме. І не тільки в цьому полягає функція держави.

Воно намагається рухатися вперед, запроваджувати винаходи, робити життя якомога комфортнішим, безпечнішим і прекраснішим. Але всього цього не досягти, якщо нема структури, яка керується потребами народу і ухвалює певні рішення. По суті, цим має займатися політика.

Дисертація Є. Вєсєлова складається зі вступу, чотирьох розділів, і висновків. Робота видана Московською семінарією Російської православної церкви.

Автор розглядає питання есхатології як науки в протестантських конфесіях (він називає їх сектами). Зокрема найбільш актуальними ученнями про есхатологію для автора є доктрини баптистів, адвентистів, п’ятдесятників, свідків Єгови. У загальному він ділить ці чотири групи на дві схожі есхатології. Він описує розуміння схожої есхатології в баптистів з п’ятдесятниками і адвентистів зі свідками Єгови. Далі автор робить огляд основних поглядів і розбіжностей есхатології у вченні цих конфесій. Найбільш розгорнуто автор подає вчення Адвентистської церкви, бо там він вбачає найбільшу кількість розбіжностей з іншими трьома ученнями.

Главная цель данной книги обозначена в самом начале как необходимость энергичной борьбы православной миссии с «адвентистскими заблуждениями». Соответственно, книга предназначена широкому кругу читателей, которые потенциально могут столкнуться, или уже столкнулись, с адвентистскими миссионерами.

С первых строк автор четко обозначает свою позицию как резко непримиримую по отношению к любым отклонениям от православного вероучения.

Главная задача для автора – убедить читателя в ошибочности празднования библейской субботы, почитаемой адвентистами, и в истинности соблюдения воскресного дня православной церковью.