«Весть о здоровье» устами Біблії

28-01-2008, Комментариев нет

Як правило, конфесійна преса насвітлює підтримку Церквами «груп ризику» – лікарень і реабцентрів для бездомних, наркоманів, ВІЛ-інфікованих – а ФІЗИЧНИЙ СТАН «БЛАГОПОЛУЧНИХ» ГРОМАДЯН лишається без уваги. На нашу думку, цей принцип успадковано від традиційної світської медицини. При цьому помічаємо дві крайності: позицію деяких християнських Церков – прибічників аскетичного способу життя, які наголошують на другорядності піклування про тілесні потреби, й погляд світських лікарів, які діагностують хворобу, як правило, без урахування психологічних і духовних аспектів особистості. Водночас зафіксовано постійний ріст психосоматичної патології, яка, згідно прогнозу Гарвардської медичної школи, на 2020 рік має зайняти друге місце в списку поширеності захворювань. У пошуку збалансованої позиції християнської періодики України щодо комплексного підходу до

Чи живі мертві? Частина друга

21-01-2008, Комментариев нет

Початок тут

5.11.07. САВЧЕНКО – БАЛАКЛИЦЬКОМУ

1. Ще раз про терміни: «інославіє» — вказує на віросповідання, термін «секта» вказує на структуру, а також ставлення до основної культуротворчої релігії. ?Тоталітарна секта? — вказує на позбавлення свободи думки, волі, право на незгоду, навіть обмеження фізичної свободи членів, комерційну експлуатацію рядових членів як основну мету існування секти, радикальне протиставлення себе решті суспільства.

2. З приводу небіблійних елементів у православ’ї, то я таких не знаходжу. Натомість знайдіть у Біблії поняття ”замісна жертва”, яким оперують протестанти і адвентисти зокрема, знайдіть щось про 1844 рік, пророцтва про Міллера як обновителя церкви і т.п.

Адвентистська преса України про механізми формування і підходи до розв’язання соціальних конфліктів

15-01-2008, комментария 2

АКТУАЛЬНІСТЬ даної статті зумовлено особливим місцем соціальної тематики в християнській періодиці України. З одного боку, Конституція України утверджує відокремлення Церкви од держави, а з іншого боку, суспільство чекає на конкретні кроки Церкви щодо розв’язання суспільних проблем, навіть закидаючи їй устами світських медіа ігнорацію нагальних питань сьогодення. У служінні тих протестантських Церков, які декларують свою аполітичність, одним із головних напрямів суспільної активності є соціальна діяльність – перш за все доброчинство.

МЕТА роботи – вивчити механізми формування і підходи до розв’язання соціальних проблем, пропонованих адвентистською періодикою.

ЗАВДАННЯ розвідки – проаналізувати

Релігійна проблематика в сучасному кіно: органіка чи провокація?

06-01-2008, Комментариев нет

ft1.jpg (51.83 Kb)

Кінець XX початок XXI ст. характеризується появою фільмів, у яких виразно простежується релігійна проблематика. Завдяки масштабним і вдалим PR-акціям, вони часто демонструються в кінотеатрах, по телебаченню, успішно реалізовуються в магазинах та на ринках. Але чи справді існує попит і чому на такого роду роботи? Яке середовище зародження релігійних кінофільмів і що спричинює їх появу? Які саме духовні проблеми у них порушуються? Чи здатні ми оцінити фільми з морально-етичної точки зору за їх наслідками у свідомості й підсвідомості масового глядача? На ці та інші запитання дослідження будемо шукати відповіді, застосовуючи методи теоретичного аналізу культурологічної й релігійної літератури, якісний та кількісний аналіз результатів практичних досліджень релігійної проблематики і сучасного кіно.

Психопатологія постмодернізму: інтерпретація Олександра Глущенка

25-12-2007, Комментариев нет

glushenko.jpg (41.63 Kb)Чи є історія літератури історією хвороби? Відповідь на це запитання, як на мене, криється в тому, хто є автором тієї літератури і, відповідно, її історії.

Костянтин Москалець, сучасний український літературний критик, есеїст, поет і прозаїк одну зі своїх статей назвав так: „Історія літератури не є історією хвороби”. Відносячи себе до класицистичного напряму літератури і будучи апологетом неокласиків, він уважає себе їх продовжувачем.

Та чи існує альтернативного шляху розвитку літератури, і що найважливіше – паралельного, приміром, тим же послідовникам неокласиків? Найпереконливішим доказом позитивного ствердження даної тези є перехід модерної літератури на рейки постмодернізму. Особливу увагу хочу звернути на його психопатологічний дискурс, який розпочався якраз у часи зародження і розквіту „здорової” літератури (уточнення: ненародницької), до якої зараховуються ті ж таки неокласики.

Але якщо порівняти, для прикладу, таких представників неокласицизму, як Микола Зеров та Максим Рильський із „тихим модерністом” (за висловом К. Москальця) Володимиром Свідзінським та сюрреалістом Богданом-Ігором Антоничем, а потім провести паралель із сучасними поетами Григорієм Чубаєм та Костянтином Москальцем, з одного боку, і Сергієм Жаданом та Юрієм Андруховичем, з іншого

Православний – адвентист: богословські дискусії. Частина друга

28-11-2007, комментария 3

Початок тут.

13.09.07. САВЧЕНКО – БАЛАКЛИЦЬКОМУ.

«Христос посеред нас!

Високоповажний пане Максиме!

Дуже вдячний Вам за розгорнуту і обґрунтовану відповідь, було дуже цікаво читати думки переконаного християнина-адвентиста. Приємно вражений Вашим глибоким проникненням у біблійне богослов’я, хоч мені важко з Вами погодитися з більшості питань.

О Генрихе Лебсаке и его книге «Великое адвентистское движение и адвентисты седьмого дня в России»

24-10-2007, Комментариев нет

Генрих Иоганнович Лебсак – знаковая фигура в Истории Церкви Адвентистов Седьмого Дня в России. Он один из первых, принявших адвентистскую весть на территории царской России из ее граждан.

© Интернет-газета "ПУТЬ", 2006-2022
При использовании материалов указывайте эл.ссылку на цитируемую статью, в бумажной публикации – короткую ссылку на наш ресурс. Все права на тексты принадлежат их авторам. Дизайн сайта: YOOtheme GmbH.
Техническая поддержка сайта: info@asd.in.ua

Христианский телефон доверия: 0-800-30-20-20 (бесплатно по Украине), 8-800-100-18-44 (бесплатно по России)

Интернет-газета "ПУТЬ"