Мідраш у Новому Завіті
Мідраш як жанр, який використовували раввини в своїх академіях в період другого Храму, фактично був сформований приблизно в V ст.до н.е. Лоуренс Шифман у книзі «Від тексту до традиції» відносить складання мідраша як методу до епохи Ездри. Ездра священик, з його допомогою прагнув пристосувати Тору до нових умов релігійної практики. Разом з переселенцями з Вавилону Ездра під патріотичним натхненням будує Єрусалим, нову країну як в фізичному плані так і в духовному. Мідраш як метод спочатку був тим інструментом за допомогою якого він заклав новий устрій релігійного життя країни. Система релігійного права потребувала узгодженості і чіткості для виконання. Щоб уникнути повторного відхилення і порушення норм Тори він завдяки мідрашу вводить нові правила для життя громади (Повт.З.7.3; Ездра 9.1) стосовно відносин до інших народів та укладання шлюбів з ними. В нових умовах, відносини з народи з якими не заборонялось одружуватись стають категорією недозволених в питанні шлюбу. Таким чином ми бачимо, що мідраш стає способом інтерпретації Тори в різних життєвих умовах і способом виведення нових законів для регулювання життя єврейської громади.



![jesusbackpiece[1]](https://www.asd.in.ua/uploads/jesusbackpiece1-200x167.jpg)


