«Гідність — це не політичне гасло, а дар Божий, що вимагає відповіді». Рецензія на книгу «Бог і Майдан: Аналіз і свідчення»

Бог і Майдан: Аналіз і свідчення / Філософсько-богословський факультет УКУ, кафедра пасторального богослов’я; за загальною редакцією Михайла Димида. Львів: Український католицький університет, 2018 – 224 с. + 8 іл.

Книга «Бог і Майдан: Аналіз і свідчення» є збіркою текстів різних авторів, об’єднаних спільним досвідом осмислення Революції Гідності в богословському ключі. Видання підготоване Філософсько-богословським факультетом Українського католицького університету, а науковим редактором виступив о. д-р Михайло Димид — богослов, публічний інтелектуал і активний учасник Майдану.

У збірці вміщено тексти викладачів та дослідників УКУ, священників, богословів, а також мирян, які брали участь у протестах або їх осмислювали. Серед авторів: Михайло Димид , Віктор Жуковський , Андрій Олійник , Наталія Демчук , Юстин Бойко, Богдан Прах.

Ця багатоголосість — ключова риса книги: вона не створена одним автором, а є спільним проєктом — як і сам Майдан став народним явищем. Саме тому тексти відображають різні аспекти пережитого: від богословської теорії до особистого болю.

Особливу увагу заслуговує стаття Віктора Жуковського, в якій розглядається християнський імператив дії: чи має віруюча людина право на спротив, і яким чином миротворчість поєднується з революційною активністю. Автор використовує концепцію «віри, що діє любов’ю», і вводить читача у простір морального вибору, де пасивність може стати співучастю у злі.

Натомість Наталія Демчук звертає увагу на феномен автентичності особистості, яка віднаходить себе в обставинах кризи. Вона показує, що Майдан стає не лише протестом проти політичного режиму, а й місцем внутрішнього оновлення людини — точкою, де гідність перестає бути абстракцією.

Не менш важливою є праця Андрія Олійника, який трактує Майдан як «знак часу» — термін, що активно використовувався у Другому Ватиканському Соборі. Ця інтерпретація виводить події революції на рівень богословського тлумачення історії: що Бог промовляє до Церкви через Майдан? І яка відповідь Церкви є автентичною?

Книга також вражає тим, як вона уникає пафосу чи принципу героїзму. Тут не йдеться про створення нового культу, а радше про чесне, іноді болюче, розпізнання присутності або відсутності Бога в історичних зламах. Деякі тексти торкаються глибинних  питань гріха, страху та зради — і роблять це неупереджено, з глибоким бажанням зрозуміти, а не засудити.

Ця збірка формує простір, де богослов’я зустрічається з історією, а віра з етикою громадянської непокори. Автори, кожен у своєму стилі, засвідчують, що Майдан — це не просто протест, а місце виявлення Божої дії в історії. Учасники подій часто не просто говорили про Бога, але відчували Його як присутність у солідарності, жертовності, молитві, і навіть у смерті. Саме тому ця книга має подвійну природу — свідчення й аналіз — і це робить її цінною не лише як академічну працю, але як духовний документ епохи.

Один із наскрізних мотивів книги — тема гідності. Це слово стало гаслом революції, але в богословському контексті воно набирає особливого звучання. Людська гідність тут постає не просто як політичне право, а як дар Божий, який вимагає відповіді. Майдан, у цій інтерпретації, стає актом визнання гідності — власної, ближнього, а зрештою — гідності образу Божого в людині. І це визнання відбувається не на рівні гасел, а через конкретні вчинки: відкриті храми, нічні молитовні вартування, захист беззбройних. Андрій Олійник у своїй праці зазначає (ст.69) :

«Майдан засигналізував потребу Церкви бути відкритою на світ, адже новаторські імпульси, які постають у людей, – це голос Бога, що промовляє та надихає окремих індивідуумів і суспільство загалом до започаткування позитивних тенденцій та змін» 

Важливо, що в книзі простежується молитовна позиція революції. У кількох статтях йдеться про молитву як дію. Автори показують, що молитва під час Майдану не була втечею від реальності, а радше її переосмисленням: вуличні богослужіння, молитовні ланцюги мали характер не лише духовної підтримки, а й активної участі у подіях. Це можна трактувати як своєрідне «богослов’я у дії» — досвід, який кидає виклик абстрактному його розумінню.

Крім того, деякі тексти звертаються до критики ролі Церкви. Автори не бояться визнати, що частина ієрархії залишалася осторонь, що інституційна Церква не завжди відповідала на виклик часу. Саме так у своїй роботі Олексій Гордєєв — журналіст та магістрант богослов’я, у своїй роботі «Майдан як виклик протестантській псевдоаполітичності»: розкритикував байдужість багатьох впливових представників церкв та їх аполітичні дії.

Але саме завдяки цьому книга не ідеалізує, а закликає до постійного покаяння й оновлення церковного життя — до повернення до Євангелія як джерела живої відповіді на біль і надії народу.

Цікавим і важливим є також міжконфесійний вимір Майдану, який згадується в книзі: молитовні спільноти були відкриті для всіх християн — православних, католиків, протестантів — а також для представників інших релігій. Це свідчить про те, що їх об’єднали не доктрини, а жертовність, правда і молитва.

Особливо варто згадати про жанрову різноманітність. У книзі є академічні статті, свідчення, фрагменти проповідей, інтерв’ю. Це створює багатогранну структуру, в якій кожен текст резонує з іншим, утворюючи щось більше, ніж просто збірку: це жива мозаїка людських голосів, більшість з яких — голоси християн, що прагнуть істини.

Книга «Бог і Майдан: Аналіз і свідчення» є важливою працею, що дає можливість глибше осмислити Революцію Гідності через призму християнської віри та духовності. Автори успішно поєднують теоретичний аналіз і особисті переживання учасників подій, що дозволяє читачеві зрозуміти не тільки політичні аспекти Майдану, але й глибину його духовного виміру. Видання не обмежується тільки теологічними роздумами, а розглядає питання громадянської відповідальності, боротьби за справедливість і людську гідність.

Тема книги є надзвичайно актуальною для сучасного суспільства, оскільки порушує важливі питання про моральність і віру в часи соціальних і політичних потрясінь. Автори не лише аналізують події Майдану, але й пропонують глибше розуміння ролі віри в суспільному житті, демонструючи, як молитва, моральна підтримка та християнські принципи можуть бути чинниками змін у громадянському житті.

Автори успішно виконують завдання, поєднуючи наукові підходи та пасторальне чуття, що дозволяє створити повну картину подій, однак часом їм не вистачає об’єктивності, оскільки більшість текстів пропонують суб’єктивний погляд на події. Проте, враховуючи емоційний заряд і актуальність розглянутих тем, це не стає великою проблемою. Книга є важливим внеском у сучасну богословську літературу і надає можливість розглянути Майдан не лише як політичну, але й духовну подію, яка змінила українське суспільство.

Мова книги є доступною, хоча деякі тексти потребують більш глибокого розуміння богословської термінології. Проте, в цілому, видання є цінним не тільки для релігійних кіл, а й для широкої аудиторії, зацікавленої в осмисленні ролі релігії в суспільному житті. Книга «Бог і Майдан» безумовно стане корисною для тих, хто прагне зрозуміти, як віра і громадянські рухи взаємодіють у часи великих суспільних змін.

Це видання залишило глибоке враження — як емоційне, так і інтелектуальне. Воно не лише дало відповіді, але й породило нові запитання: про відповідальність віруючої людини, про присутність Бога у кризі, про силу молитви в публічному просторі. Особливо цінним для мене стало поєднання богослов’я та живого свідчення: це не теоретична абстракція, а книга, написана серцем і сумлінням.

«Бог і Майдан» — це спроба побачити революцію не як політичну подію, а як момент духовного прозріння. Книга є обов’язковою для тих, хто шукає глибшого розуміння сучасної історії України у світлі віри і незламності духа. Вона надихає, викриває інколи провокує до дії — і саме тому є такою важливою.

Оксана Колесник