Релігія і війна: сучасний український контекст: Колективна монографія. За заг. ред. Г.Кулагіної-Стадніченко, О.Недавньої. Київ: Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, 2024. 94 с.

Колективна монографія складається з робіт 8-ми науковців-авторів, яких об’єднує головна ідея: сприйняття, розуміння та осмислення релігійними  конфесіями  на українській території поняття “війна”,  рефлексії  та  меседжі  лідерів конфесій щодо російсько-української війни. Російські ЗМІ та релігійні діячі виправдовують війну проти України тим, що нібито захищають православних віруючих  та  російськомовних  мешканців  сходу  України від утисків та переслідувань, щоб розпалити міжрелігійну й міжнаціональну ворожнечі. Проте матеріали даної монографії висвітлюють та допомагають зрозуміти, що переслідування за релігійною ознакою присутні тільки у  анексованому  Криму  та на тимчасово  окупованих  територіях. 

Сьогодні Україна знаходиться в епіцентрі боротьби за власну незалежність та цілісність. Мета даної монографії: правдиво  висвітлювати стан релігійної свободи України, надати інформацію та вчити читачів розбиратись  у  подіях. Матеріали орієнтовані на українських громадян  і   мешканців інших  країн,  в  інтересах  яких  знати правду про події в Україні.

Всі автори монографії проводять дослідження стану релігійної свободи та ставлення до війни різних релігійних конфесій на території України: УПЦ, протестантизму, релігійних меншин та рідновірства (дохристиянських вірувань). Також автори піднімають проблему зміни релігійних поглядів, постулатів під час війни та стану релігійної свободи в Україні та на окупованій території.

Всі представлені матеріали виступають проти тоталітарного контролю з боку росії, підкреслюють важливість трансформації (зміни) характеристик, які релігія отримала внаслідок своєї часткової спільної історії від рф, висвітлена абсурдність “русского міру”. Редактори успішно впоралися з поставленим завданням та змогли зібрати у монографію дослідження різних протилежних конфесій, що свідчить про збалансовану подачу матеріалу.

Проблема трансформації релігійних поглядів у зв’язку з початком війни та проблема наявності / відсутності релігійної свободи розглянуто широко: висвітлено позиції різних конфесій, проведена історична лінія, представлено приклади зарубіжжя. Кожний автор монографії має своє суб’єктивне бачення, засноване на об’єктивній оцінці матеріалів. Проте, в цілому, подані погляди монографії можуть створити загальну об’єктивну картину ситуації в Україні та сформувати у читача його суб’єктивну думку.

Матеріали викладено зрозумілою мовою з логічною послідовністю. Інформація подана авторами є достовірною, адже наводяться історичні факти, цитується пряма мова релігійних діячів, матеріали офіційних заяв, надається посилання на першоджерела у виносках, тому охочі можуть самостійно ознайомитися з першоджерелом за наведеною електронною адресою.

Проте, в матеріалах монографії присутня й упереджена думка. Так, до прикладу, Павло Павленко у своїй роботі засуджує позицію протестантських течій, які відмовляються ставати на збройний захист територіальної цілісності, називаючи це пацифізмом. Але у той же час, інші дослідники підкреслюють, що це є особистою позицією кожного християнина та не засуджують подібну поведінку.  Крім того, автори трохи розходяться в поглядах на церкву УПЦ МП. Одні підкреслюють важливість від’єднання УПЦ від Москви через небажання  мати  щось  спільне  з  Росією. В свою чергу Анатолій Колодний та Людмила Филипович обережно підкреслюють, що все пов’язане  з  росією викликає протест і обурення суспільства, а державу на справді   не   цікавить   віра громадянина, вона цікавиться антидержавними діями деяких священників   УПЦ МП.

Підсумовуючи, хочу сказати, що колективна монографія “Релігія і війна: сучасний український контекст” варта прочитання, бо висвітлені погляди є актуальними та допомагають формуванню адекватної оцінки, осмисленню викликів релігійного життя в Україні під час російсько-української війни.

Тетяна Руда