Книга по кількості сторінок не велика всього 420 сторінок, видана в 2021році на честь двадцяти п’яти ліття роботи ВРЦіРО.
Головною ціллю даної книги є познайомити читача із роботою Ради церков, яка є найбільшою і найавторитетнішою в Україні міжконфесійною громадською інституцією, яка вже на протязі 27 років діє в Україні починаючи із 1996 року. В книзі розміщені офіційні документи ВРЦіРО які писались на протязі двадцяти п’яти років праці цієї структури, звернення які розміщенні в даній книзі показують те що міжконфесійне обʼєднання церков, працювало із актуальними питаннями які виникали в суспільстві Українського народу.
Збірник буде корисним для різних категорій людей як для науковців, викладачів, студентів світських і духовних навчальних закладів, які вивчають право, богослов’я, релігієзнавство, соціологію та інші галузі суспільних і гуманітарних наук, а також для посадових осіб органів державної та місцевої влади, релігійних та громадських діячів, журналістів і загалом для широкої громадськості. Також буде корисна і для людей які просто цікавляться суспільною роботою церков в Україні.
Дана книга ознайомлює читача із складом ВРЦіРО (які конфесії входять в склад міжконфесійного обʼєднання), а також показує коротеньку історії її сформування, після чого подає читачеві офіційні звернення, заяви, і інші офіційні листи ВРЦіРО без будь якого коментарю яке б впливало на сприйняттям читача того хороше чи погане звернення, а дає можливість читачеві самому формувати своє ставлення як до окремих листів так і до роботи ВРЦіРО в цілому. Дана книга без будь яких упередженостей, а також показує рівність всіх членів обʼєднання, всі рівні у своїх правах і обовʼязках. Також самі звернення не несуть екстремістського характеру, все записане є коректним
Листи представленні в хронологічному порядку так щоб автор міг бачити як змінювався характер звернень, також звернення поділенні по певним групам за характером їхнього вмісту, що є достатньо корисним, але слід зауважити що мова написання є офіційно-діловою, тому звичайному читачеві іноді може здаватись книга нудною, а в деяких моментах і не зрозумілою. Всі звернення які містяться в у книзі є офіційними які взяті із архівів самої ВРЦіРО тому можна не переживати стосовно того, що буде якась фейкова інформація, це точні копії оригіналів які колись були записані.
Книга написана достатньо хорошою, стиль написання є офіційно-діловим, оскільки майже вся частина книги це офіційні звернення ВРЦіРО, тому передусім ця книга для тих хто цікавиться діяльністю даного об’єднання. Також слід зазначити що книга не надає чи то позитивну чи негативну оцінку роботі ВРЦіРО, просто розміщенні звернення в хронологічному і поділенні на групи по основним темам, а це дає читачеві самому аналізувати те що він читає, тобто автор ніяк не хоче нав’язати свою думку читачеві, але дає можливість самому сформувати своє ставлення як до певного ствердження так і до роботи в цілому. Наразі не всі автори можуть похвалитись таким методом написання книги, адже часто автор просто нав’язує свою точку зору читачеві чи то в агресивній формі, чи то більш менш завуальовано, таким чином що читач навіть не розуміє до чого його хочуть схилити. Але редактори даної книги вирішили піти не таким методом і дозволити читачеві самому обрати своє ставлення. Також плюсом є те що в кінці містяться фотографії із різними заходами ВРЦіРО, а це дає можливість ще краще заглибитись в роботу даного об’єднання. Щодо мінусів то вони також присутні, перш за все це відсутність планів на майбутнє, яке їхнє подальше служіння в суспільстві і для суспільства українського народу. Також так як це все ж таки книга про діяльність ВРЦіРО було б вдалим написати коротенький екскурс по історії християнства на наших землях. Мінусом є також те що в більшості книга це сухі звернення, без якогоїсь передісторії, якій би розповідалось чому піднімалось таке питання, і таке інше.
Але в цілому книга написана на високому рівні і справляється із поставленими перед нею цілями, тому всім хто цікавиться даною темою рекомендую прочитати цю книгу, для кращого ознайомлення із діяльністю ВРЦіРО.
Рецензію написав: Луцяк Вадим Віталійович бакалаврант теології
