Що Біблія говорить про десятину?

19-05-2020, Комментариев нет

Що Біблія говорить про десятину?В перших двох розділах книги Буття описується створення Господом планети Земля і всього, що наповнює її. Людина є вінцем творіння. Бог доручив людині бути управителем: «І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею, і пануйте над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі!» (Бут.1:28).

До всіх управителів, незалежно, чи вони поставлені Богом, чи людиною, «пред’являються вимоги вірності, тобто точного виконання дорученого» [8, с. 1264]. Святість суботнього дня є Божим повелінням у сфері управляння часом. [5, с. 469-470]. У сфері матеріальних цінностей в Едемі Бог довірив першим людям в управління усе, окрім плодів із дерева «Пізнання добра і зла» (Бут. 2:9). Це обмеження було дане Богом для випробування їх віри в Бога і вірності Йому. Після гріхопадіння і вигнання із Едемського саду люди вже не могли бути випробуванні плодами дерева Пізнання добра і зла, саме тому Бог у цій сфері закріпив принцип повернення десятини і пожертвувань. Цю систему Бог встановив для нагадування, що Він є джерелом будь-якого благословення [5, с. 470; 3, с. 379].

Вперше в Біблії десятина згадується в 14 розділі книги Буття. «Аврам дав… десятину зо всього» (Бут.14:20) Мелхиседеку, цареві Салиму, священникові Бога Всевишнього. Повернення десятини згадується в контексті мимоходом, при цьому мається на увазі, що це не перший випадок повернення десятини Авраамом, а вже стало частиною його релігійного життя.

Із цієї історії Анхел Родрігес [6] виділяє декілька важливих елементів відносно десятини:

  • По-перше, десятина нараховується від доходу. Авраам повернув десятину від військових трофеїв.
  • По-друге, отримувачем десятини був священник Бога Всевишнього і це своїм вчинком Авраам підтвердив.
  • По-третє, Бог є Творцем неба і землі. І тільки Бог дає благословення і зберігає життя.

Авраам визнав владу Бога словами «Я звів свою руку до Господа, Бога Всевишнього, Творця неба й землі» (Бут.14:22), виконанням даної перед Богом обіцянки і принесенням десятини від отриманого Божого благословення [6, с. 54-61].

В 28 розділі книги Буття міститься друга згадка про десятину. Яків дав обітницю Богові «… зо всього, що даси Ти мені, я… дам десятину Тобі!» (Бут.28:22). Перед тим як дати обітницю, Яків сказав «… Господь буде мені Богом» (Бут.28:20) – цим самим він відповів взаємністю на бажання Бога стати Богом Якова, як Він був Богом Авраама та Ісаака.

Мойсей записав повеління Бога для регулювання державного і релігійного життя ізраїльського народу. Одним із таких законів було вже відоме повеління про визнання Бога як Творця шляхом повернення десятини. У 27 розділі книги Левит визначається основні джерела доходу для належного функціонування служіння святилища, серед яких Господь дає Мойсеєві повеління і про десятину. Бог є автором постанов про десятину. Три рази в уривку Лев.27:30-33 наголошується про те, що «всяка десятина… святощі для Господа!».

Наступна повеління про десятину, які Бог дає Аарону і Мойсею, записані в книзі Числа 18:21-32. В цьому уривку наголошується п’ять разів, що це «Господнє приношення» (в. 24, 26, 28 – і двічі у 29-у) і тричі Господь говорить «Я дав» (в. 21, 24, 26) десятину. Десятина не була платою за працю ні левитів, ні священників. Господь каже,  що «це нагорода для вас» (Числ.18:31) і компенсація «взамін за вашу службу в скинії заповіту» (Числ. 18:21, 31).

І в останній книзі П’ятикнижжя, Повторення Закону в трьох розділах (12, 14, 26) згадується десятина. У 12 розділі повторюється 6 разів, що тільки на «те місце, що його вибере Господь» (в. 6, 11, 14, 18, 21, 26) ізраїльтяни могли приносити свої десятини, жертви і приношення. Але у 12 розділі є вказівки відносно використання десятини, які не зустрічаються у вже розглянутих раніше постановах Закону. 14 розділ є продовженням даних постанов і законів. У цьому розділі акцентується увага на тому, що «можна їсти, а що не можна їсти» [6 с. 73]. Тут говориться про те, що із десятини можуть ізраїльтяни «їсти перед лицем Господа, Бога свого, у місці, яке Він вибере, щоб Ім’я Його перебувало там, десятину збіжжя свого, виноградного соку свого, і оливки своєї, і перворідних худоби своєї великої й худоби своєї дрібної» (П. Зак.14:23 = 12:17).

Таблиця 1

Порівняльна таблиця «Постанови про десятину в книзі Повторенні Закону (розділи 12 і 14:22-27) і книгах Левит та Числа»

  Лев. 27:30-33 і Числ. 18:21-32 П. Зак. 12 і 14:22-27
1.      Десятина від усього, що росте із землі і від приплоду отар малої і великої худоби Десятина тільки від зерна, вина і масла
2.      Десятина належить виключно Богові. Він віддав її левитам і священникам Десятина була вимогою Бога, але вона належала сім’ї, яка принесла її у святилище
3.      Використання десятини обмежується виключно левитами і священниками та їх сім’ями Десятина використовувалася для спільного споживання їжі сім’єю при центральному святилищі, пригощаючи левитів

Джерело: [1; 6, с. 73-74]

У таблиці 1 вказані суттєві відмінності між постановами про десятину в П. Зак. 12 і 14:22-27 і в книгах Левит та Числа, які виділяє Анхел Родрігес. Із цього порівняння можемо зробити висновок, що тут описуються два види відмінної одна від іншої десятини. Равіністичні традиції десятину із книги Левит називають «першою десятиною», а в книзі Повторення Закону – «другою десятиною» [6, с. 74].

Таблиця 2

Порівняльна таблиця «Десятина в книзі Повторенні Закону»

  П. Зак. 12 і 14:22-27 – «2-а десятина» П. Зак. 14:28-29 і 26:12-15 –десятина третього року
Джерело десятини Десятина тільки від зерна, вина і масла Від усього врожаю
Частота приношень Кожного року, по мірі збирання врожаю На кінці трьох років
Хто принесе і кому Кожна сім’я із Ізраїльського народу – перед Господнє лице Кожна сім’я із Ізраїльського народу –
Для забезпечення чиїх потреб для себе (сім’я – батьки, сини і доньки, їх раби і невільниці) і Левита, що в брамах твоїх Левит, приходько, сирота та вдова
Куди потрібно було принести десятину Місце, яке вибере Господь В брамах твоїх (місце, де живе сім’я)

Джерело: [1; 6, с. 74]

В уривках П. Зак. 14:28-29 і 26:12-15 згадується про десятину з врожаю, яку необхідно було віддавати «на кінці трьох років» (П. Зак.14:28). Одні дослідники ідентифікують її як «третя десятина», а інші – що це є «друга десятина», а саме вказівка про її використання в своєму місті кожного третього року для забезпечення тих, хто потребує – цю останню інтерпретацію вважає більш ймовірної Ангел Родрігес. В таблиці 2 проведено порівняння постанов про десятини в книзі Повторенні Закону.

Є ще декілька уривків в Старому Завіті, в яких згадується десятина. Із порівняльної таблиці «Десятина в Старому Завіті» (таблиця 3) видно, що десятини, про які згадується під час реформ царя Єзекії та намісника Неємії не відрізняють від десятин, даних Богом через Мойсея як постанови для Ізраїльського народу. Пророк Малахія, який жив в часи Єздри та Неємії, звинувачує народ в обмані Бога «…десятиною та приносами» (Мал.3:8). Ці зловживання дуже схожі зі звинуваченнями Неємії, які сталися за час його відсутності в Єрусалимі [7, с. 1117]. І далі Господь говорить: «Принесіть же ви всю десятину до дому скарбниці, щоб страва була в Моїм храмі, і тим Мене випробуйте, промовляє Господь Саваот: чи небесних отворів вам не відчиню, та не виллю вам благословення аж надмір» (Мал.3:10). Принесення десятини було можливим в результаті Божого благословення, а тут Бог обіцяє благословити ще більше.

Таблиця 3

Порівняльна таблиця «Десятина в Старому Завіті»

  Лев. 27:30-33 і Числ. 18:21-32 – «1-а десятина» 2 Хр. 31:4-6, 12 Неєм. 10:38:39, 12:44, 13:5, 12 Мал. 3:8-10
Джерело десятини Десятина від усього, що росте із землі і від приплоду отар малої і великої худоби Десятина від усього, що росте із землі і від приплоду отар малої і великої худоби Від плодів землі – призначене заповіддю для левитів і свящ Вся десятина
Десятина належить Богові Десятина як приношення (євр. терумах) або повернення Господу Його Десятина як приношення (євр. терумах) або повернення Господу Його Десятина і приношення (євр. терумах) Десятина і приноси (євр. терумах)
Для забезпечення чиїх потреб Левитів і священників (десятину від десятин левитів) Левитів і священників Левитам, які віднесуть десятину від своїх десятин до дому Бога, до скарбниці – (ймовірно священникам щоб страва була в Моїм храмі (при храмі жили священники і левити)
Куди потрібно було принести десятину До святилища – місця, де перебуває Бог Місце, яке вибере Господь Левити будуть збирати по всіх містах і віднесуть до Господнього дому, до скарбниці, До дому скарбниці

Джерело: [1; 6, с. 74]

В Новому Завіті про десятину написано мало. Три рази про неї пишуть  Євангеліст Матвій та Лука, а також апостол Павло в посланні до Євреїв декілька разів говорить про десятину в контексті священства Христа за чином Мелхиседека.

Уривки Мт. 23:23 і Лук.11:42 є подібними. В згаданих уривках Ісус говорить, що Він, на відміну від офіційних тлумачів Закону, не допускає жодного порушення чи послаблення заповідей. Ісус тут виступає ще більш строгішим відносно закону, ніж книжники і фарисеї, які дозволяли порушувати менші заповіді заради виконання більших. Ісус застерігає, що якщо люди будуть виконувати закон так, як це роблять книжники і фарисеї, то тоді ви «не ввійдете в Царство Небесне (Матв.5:20). Ісус не відміняє закон про десятину, а вказує на помилки в тлумаченні і виконанні Закону книжниками і фарисеями відносно суду, милосердя і віри. [2, с. 374].

Лука ще один раз згадує в Євангелії про десятину в контексті притчі про молитву фарисея і митника. В цьому уривку, як і в попередніх чітко зображено ставлення Ісуса до десятини.

Уривок Євр. 7:1-10 є останнім в Новому Завіті, в якому згадується про десятину. Цікавим є той момент, що перша згадка про десятину в Біблії також пов’язана із цією історією. Хоча у згаданому уривку акцентується увага на священстві Ісуса, в уривку 7 разів згадується про десятину (в. 2, 4, 5, 6, 8 і двічі у 9), що дозволяє виокремити декілька важливих принципів відносно десятини, які не суперечать старозавітнім Божим вказівкам про десятину:

  • «Авраам відділив йому й десятину від усього…» (Євр.7:2)
  • «… Десятину з добичі найліпшої дав патріярх Авраам» (Євр.7:4)
  • Бог визначає отримувачів десятини як Своїх служителів
  • Десятина – це встановлена Богом практика.

Анхел Родрігес звертає увагу на те що, оскільки Мелхиседек був прообразом Ісуса, можна припустити, що символічним чином Авраам віддав свою десятину «Ісусу»» [9, с. 5].

Деякі дослідники трактують відсутність у Новому Завіті прямих вказівок на підтримку десятини як скасування цієї системи. Проте, якщо взяти до уваги відношення Ісуса до десятини, а також коментарі Павла, то можна сказати, що Новий Завіт не скасовує практику повернення десятини Творцеві. Саме відсутність великого обговорення десятин і є ознакою, що в перших християн не  виникало питань відносно десятини. Можливо, для них це було настільки природнім, що в апостолів і не виникало потреби писати про це. Адже здебільшого у своїх посланнях до церков вони пояснювали суперечливі, незрозумілі для християн питання. Із огляду цих згадок десятини в Новому Завіті чітко зрозуміло, що Ісус не відкидав і не скасовував, а навпаки, заохочував давати десятини, правильно розуміючи її значення. Ніде в Новому завіті не написано, що Ісус змінив своє відношення до десятини [9, с. 20-21].

Необхідно пам’ятати, що Матвій і Павло писали до християн із євреїв, а Лука – до не євреїв. Вони писали через десятиліття після воскресіння Ісуса як настанови для християнської церкви, в тому числі і про десятину. Вони ніби спонукають християн давати десятину, адже Євангелія були написані для настанови християнської церкви [9, с. 3]. І також, що є немаловажним, Матвій написав не юдейською, а грецькою мовою, як і Лука і Павло. Грецька мова на той час «була загальноприйнятою мовою в світі щоб пізнання про Христа могло найбільш ефективно розповсюджувати серед народів землі» [4, с. 8].

Біблійна «система десятини є дуже простою. В цій системі зберігається міра справедливості, яка виявляється в тому, що розмір десятини залежить від матеріального достатку того, хто дає» [3, с. 380].

 

Андрій Смерека, ПБ-31

Список літератури:

  1. Біблія, або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту / Переклад І. Огієнка. – К. : УБТ, 2010. – 1346 с.
  2. Библейский комментарий адвентистов седьмого дня : основные статьи, комментарий на Евангелия от Матфея, Марка, Луки, Иоанна, дополнительные материалы. Заокский : Источник жизни, 2014. Т. 5. 912 с.
  3. В начале было слово… : основы вероучения христиан адвентистов седьмого дня / отв. ред. А. В. Лысаков. Заокский : Источник жизни, 2002. 539 с.
  4. Генри М. Толкование на книги Нового Завета. Евангелие от Матфея. 1991. Т. 1. 526 с.
  5. Настольная книга по теологии : Библейский комментарий Адвентистов седьмого дня / отв. ред. А. А. Евграфов. Заокский : Источник жизни, 2010. Т. 12. 726 с.
  6. Родригес А. М. К вопросу о богословии управления ресурсами, богословии десятины и пожертвований. Заокский : Источник жизни, 2015. 155 с.
  7. Славянский библейский комментарий : современная евангельская перспектива / главн. ред.: Сергей Санников. Киев : Книгоноша, 2016. 1834 с.
  8. Теологический энциклопедический словарь / под ред. Уолтера Элвелла. М. : Духовное возрождение, 2003. ХХ, 1467 с.
  9. Rodríguez A. M. Tithing In The New Testament & The Christian Church. Silver Spring : Biblical Research Institute, 2001. P. 31.

Рубрика: Библейские исследования

RSS канал Следите за поступлением новых комментариев к этой статье через RSS канал

Оставьте свой комментарий к статье:

Для форматирования своего комментария (жирный, курсив, цитата) - выделите курсором текст в окне комментария и нажмите одну из кнопок форматирования [B, I, Quote].
Если вы желаете исправить свой комментарий или удалить его, напишите нам в редакцию.
Ознакомьтесь с нашими правилами публикации комментариев.

© Интернет-газета "ПУТЬ", 2006-2022
При использовании материалов указывайте эл.ссылку на цитируемую статью, в бумажной публикации – короткую ссылку на наш ресурс. Все права на тексты принадлежат их авторам. Дизайн сайта: YOOtheme GmbH.
Техническая поддержка сайта: info@asd.in.ua

Христианский телефон доверия: 0-800-30-20-20 (бесплатно по Украине), 8-800-100-18-44 (бесплатно по России)

Интернет-газета "ПУТЬ"