Проблеми екології: до чого тут християни?
Екологічні проблеми нашої планети вже не одне десятиліття змушують бити на сполох. У соціальних мережах публікуються сотні знімків із страшним змістом. Річки, завалені сміттям, звалища відпрацьованої техніки, могильники радіоактивних відходів у океані. Це мала частина того, чим людство вбиває планету. Екологи намагаються привернути увагу громадськості до проблеми вичерпаності ресурсів та знищення планети загалом. Але, як говорить відома приказка «собака гавкає, а караван іде». Заводи продовжують працювати, ліси вирубують, а сміттєзвалища збільшуються із великою швидкістю.
Звісно, що малі групи активістів намагаються щось змінити. Проводять екологічні акції, влаштовують мітинги, звертаються до представників влади і журналістів. Та бачимо, що великого прогресу у цій справі не спостерігається.
Проблема екологічного стану навколишнього середовища не є першочерговою для християнської спільноти. Багато проповідей про збереження природи чи сортування сміття ви чули? Ото ж бо. Відвідувачі церков воліють частіше чути про Божу милість і незкінченну любов, про спасіння та вічне життя. Трохи менше вони раді проповідям про необхідність перемін у способі життя та прощенні ворогів. А екологія… навіщо вона. Тим більше, що у Біблії написано не збирати собі скарбів на цій землі. Тому, що станеться із планетою не важливо. Все одно згорить під час Приходу Ісуса Христа.
З одного боку все правильно. Планета Земля дійсно буде знищена вогнем. «День же Господній прибуде, як злодій вночі, коли з гуркотом небо мине, а стихії, розпечені, рунуть, а земля та діла, що на ній, погорять…» (2 Петра 3:10) Таким чином Бог знищить усі сліди гріха один раз і навіки. Та чи означає це, що не потрібно звертати увагу на екологічні проблеми планети? Спробуємо розібратися з Біблійної точки зору.
Коли Бог створив людину, то він дав їй чітке доручення.
«І сказав Бог: Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою, і хай панують над морською рибою, і над птаством небесним, і над худобою, і над усею землею, і над усім плазуючим, що плазує по землі.
І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх». (Буття 1:26,27)
Комусь може здатися, що слово панувати у цьому контексті має значення «володарювати». Тобто земля створена для людей і вони можуть робити із нею все, що заманеться. Але варто подивитися трохи ближче. Коли Бог посадив сад Едемський, то Він поселив там першу сім’ю.
«І взяв Господь Бог людину, і в еденському раї вмістив був її, щоб порала його та його доглядала». (Буття 2:15)
Ну, що там доглядати? Безгрішне творіння, ніяких шкідників, бур’янів та іншого непотребу. Усе росте, цвіте та пахне. Чому ж Бог дав такий наказ своїм дітям? Відповідь на питання проста: Він хотів, щоб людина із повагою ставилася до творіння. Щоденна робота в саду допомагала Адаму та Єві краще зрозуміти характер свого Творця. Вони спостерігали за тим, як все ідеально продумано. Немає ніяких збоїв, усі мешканці саду живуть у повній гармонії. Кожний листочок був відображенням любові Бога.
Нехтування обов’язками призвело до глобальної катастрофи, наслідки якої супроводжують нас і до нині. Єва залишила свої справи і сама пішла прогулятися садом. Результат цієї прогулянки вам відомий.
З огляду на такий стан справ стає зрозуміло, що піклування про екологію – це безпосереднє повеління Бога. Ми на цій планеті не володарі. А тому безвідповідальному ставленню до природи більше не має виправдань. Господь призначив людину управителем свого творіння. Він буде вимагати від нас звіт про виконану роботу.
«І сталось, коли він вернувся, як царство прийняв, то звелів поскликати рабів, яким срібло роздав, щоб довідатися, хто що набув». (Від Луки 19:15)
Притча про таланти гарно ілюструє, що Бог попросить розказати, як ми керували, тобто піклувалися про його творіння.
Чому саме християни повинні надавати увагу екологічним проблемам? Тут є декілька причин.
По-перше, ми знаємо про Бога, знаємо Його повеління. А тому не можемо просто проігнорувати виконання своїх обов’язків. Ще й іншим маємо про це розповісти. В іншому випадку нас очікує покарання.
«Коли Я скажу безбожному: Конче помреш, а ти не остережеш його й не будеш говорити, щоб остерегти несправедливого від його несправедливої дороги, щоб він жив, то цей безбожний помре за свою провину, а його кров Я зажадаю з твоєї руки!» (Єзекіїль 3:18)
По-друге, проблеми знищення екології безпосередньо пов’язані із моральною деградацією людства. Знищення моральних цінностей тягне за собою свавільне ставлення до природи. А хто є носієм цих цінностей і покликаний нагадувати про них світу? Звісно, що люди, які вірять у Бога і знають його. Тому проповіді на тему екології вже не здаються зайвими під час служіння.
І, по-третє, хтось має розірвати це замкнене коло і сказати «досить!». Чому б християнам, тобто нам, не стати цією рушійною силою за збереження екології. Ось порахуйте – християн у світі близько 33 відсотків. Тобто 2,3 мільярда осіб. Якщо третина населення Землі стане піклуватись про природу, то із проблемами екології можна буде попрощатися принаймні на 30 відсотків. А це вже неабиякий успіх.
Тому не думайте, що Бога не цікавить екологія. Навпаки, Господь щиро хоче, щоб людство піклувалося про Його творіння. У наших руках зробити так, щоб під час Другого приходу почути заповіті слова:
«Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого!» (Від Матвія 25:21)
Інна Сокольська
Комментарии (9):
Др.
| Ссылка на комментарий
Это все одни разговоры. Что значит 30%? от чего 30%?
Вы сядете на кухне и начнете, глядя в окно, «пиклуватися про природу»? И сразу на 30% все улучшится?
Вам самому не противно такую чушь нести?
Поедьте в Китай и предложите им закрыть 30% производств, а рабочих выставить на улицу.
Они думаю согласятся поберечь природу — если только вы возьмете на себя содержание этих рабочих.
Вот это будет реальный разговор.
И 30% христиан тут совершенно не при делах — пусть их будет хоть 99%. Но пока работает промышленность, все эти призывы до лампочки.
Папа вон тоже типа озаботился экологией — и все свелось к тому, чтобы отделить один день, в который все будет закрыто. И какой же это день?
Понятно какой — явно что не суббота, а воскресенье.
Т.е. все свелось к проталкиванию воскресенья как узаконенного дня покоя. И никакого отношения к экологии эта идея, как выяснилось, не имеет.
Юрий Тимошенко
| Ссылка на комментарий
Если я правильно понял мысль автора, задача христиан состоит не в том, чтобы искать объяснения для Бога, почему мы не смогли достаточно уделять внимание и содержать в порядке Его земное творение, а в том, чтобы смочь сказать, что сделано для того, чтобы было лучше. Каждым на его месте.
Максим Балаклицкий
| Ссылка на комментарий
задача статьи — поставить перед постсоветским адвентизмом задачу заботиться об окружающей среде. пока эта идея с точки зрения кучки бабушек выглядит фантастически. но это не значит, что выйти на уборку прилегающей территории от мусора и не бросать свой мусор где попало — такое уж невозможное дело.
так что давайте меньше сотрясать воздух возмущенными словами, а подумаем, что мы можем СДЕЛАТЬ в этом направлении.
и прикрываться Папой не надо.
Др.
| Ссылка на комментарий
Думайте, кто ж запрещает.
Может, в конце концов, прийдете к тем же выводам, что и я.
А пока прибирайте за собой (если вы раньше этого не делали) и за кем-то… И все сразу скажут — вот, какие молодцы! они улучшили экологию на целых 30% 🙂
(По секрету скажу — это для всех быстро станет нормой и гадить начнут еще больше, только тссс — никому! А то некому будет эколологию улучшать.)
А папой только католики прикрываются, а я не католик. Так что заодно вы подумайте и о том, что вы пишите.
Максим Балаклицкий
| Ссылка на комментарий
уважаемый Андриан!
поинтересуйтесь теорией разбитых окон. как раз там, где убирают, сорят меньше.
а Ваше желание спорить со всем подряд Вам чести не делает. не хотите убирать мусор? хотя бы не мешайте другим.
легче всего — в комментах кукиши крутить
Др.
| Ссылка на комментарий
Уважаемый Маским,
теории разбитых окон я предпочитаю простой рабоче-крестьянский здравый смысл, который говорит — чисто не там, где часто метут, а там, где не мусорят.
Если ваша община сумеет заинтересовать жильцов вашего района в том, чтобы не мусорить, то поверьте, что штатной позиции дворника будет хватать за глаза на все про все.
А для этого надо всего-ничего — привлечь этих самых жильцов к этой самой уборке. Про субботники слышали? 🙂 попробуйте организовать что-то подобное, только в воскресенье. И назовите это воскресник.
(сомневаюсь впрочем, что вам удастся это сделать..по разным причинам и несмотря на самые благие ваши намерения)
Только ведь я не про уборку территории говорил, а про экологию.
А экология к уборке территории отношения не имеет никакого. Т.е. вообще. Т.е. полный ноль.
Ну чтобы вам понятнее было, о чем речь идет..
Вы можете, убирая территорию, прекратить повышение температуры среды? таяние полярных льдов? парниковый эффект?
Если нет, то все ваши призывы «давайте пiклуватися про природу» — это детский лепет на лужайке.
Т.е. безусловно побуждения похвальные, чистота залог здоровья и тд и тп,..только это совершенно не борьба за экологию.
И кукиши тут совершенно ни при чем.
Просто здравый смысл и называние вещей своими именами.
Максим Балаклицкий
| Ссылка на комментарий
не согласен. все «сорят» на разном уровне. соседний парк в Харькове действительно становится чище, это замечаю не только я.
я сложить руки и не делать ничего, да еще и другим руки опускать — на это славяне мастера.
ну конечно: разве от нас что-то зависит, в самом-то деле?! это всё они! и попробуй кто-то что-то им сказать. мы видим только призывы соблюдать воскресенье.
Др.
| Ссылка на комментарий
Про экологию скажите что-то. Тоже не согласны?
И.. если есть желание трудиться, то какие дела — трудитесь себе.
Каждый выбирает то, что ему ближе — кому-то о воскресном дне как начертании зверя проповедовать, а кому-то грязь выметать.
Юрий Тимошенко
| Ссылка на комментарий
Эколо?гия (рус. дореф. ойкологія[1]) (от др.-греч. ????? — обиталище, жилище, дом, имущество и ????? — понятие, учение, наука) — наука о взаимодействиях живых организмов и их сообществ между собой и с окружающей средой.
Да, если смотреть рабоче-крестьянскими глазами мира, то наши усилия сродни трепыханию рыбы в садке. Но, мы должны смотреть глазами Господа и помнить Его обетования: «Се, Я с вами до скончания века…», «Кто пребывает во Мне…», «Чего ни попросите у Отца…», и т.п.
Бодрствуйте…, творите…, делайте добро…
Как Вы думаете, война влияет на экологию?
Когда однажды (в сложных 90-х) я отказался делать военный заказ для другой страны, сказав, что буду делать только мирную продукцию, директор, мягко говоря, был сильно огорчен. И в числе прочего сказал, что от таких денег он отказываться не намерен и обойдется без меня. Я тоже не считал себя уникальным, но в этих делах видел противное Богу. Поэтому стоял на своем. Но, когда следующий месяц мою работу попробовали сделать на другом заводе, а потом еще месяц в НИИ и это не дало результата, директор попросил меня указать хотя бы причину брака. Мой новый отказ закрыл эту программу. Дальнейшие события подтвердили правильность моего выбора.
Да, человек – слабое существо. Но, Дух Божий направляет и укрепляет его. И (в который раз!) убеждаешься, что сила человека – в его совместном с Богом труде. Каждого на своем месте. Это и экология окружающего нас мира природы, это и экология души.