Що зараз значною частиною формує світогляд, впливає на формування стереотипів та моральних засад молодого покоління? Однозначно великий шматок у процесі становлення особистості займає сучасний кінематограф. Перегляд фільмів а то й серіалів, став невід’ємною частиною життя молоді. Без нього тепер ніяк. Багато міжособистісних розмов зводяться до критики тих чи інших кіно шедеврів. Моду теж формує вигляд улюблених акторів. Але яку манеру поведінки, висловів, і світосприйняття можуть побачити не до кінця сформовані молоді люди зараз? Відповідь на це запитання легко ілюструє наявний рівень цензури, що здається пропускає на монітори абсолютно все.
Відверто кажучи моральний акцент сучасних екранізацій порівняно з минулим влетів в тартарари, зараз це просто шоу. В силу таких обставин хотів би зарекомендувати загальновідому кінокартину відзняту за мотивами роману відомого французького письменника, драматурга, поета, публіциста та громадського діяча Віктора Гюго «Знедолені». Незважаючи на інтервал прем’єри строком майже у 22 роки від сучасності, фільм звертає увагу на сталі актуальні по цей час питання любові, співчуття до ближнього, чесності, відваги, безкорисності, та здатності віри у Бога кардинально змінити життя, здавалось би невипраного, заклятого злодія.
Отже на що у цьому тлінному світі здатна піти людина заради тих кого любить? Як доводить герой цієї стрічки в образі колишнього каторжника Жана Вальжана, легендарний американський актор Ліам Нільсон – на все! Він жертвує поважним статусом в суспільстві, та законним проживанням на волі заради здавалось би чужих йому людей. Наслідком є доброта, проявлена колись йому в момент коли всі відвернулись, і вигнанець суспільства як ніколи потребував отої допомоги, яку проявляє тепер. При чому як демонструє один з моментів кінокартини, причиною духовної реінкарнації злочинця стала не просто доброта, а «згортання розпаленого вугілля йому на голову».
Роль знедоленої самотньої жінки, що відчайдушно намагається прогодувати свою маленьку дочку Козетту зіграла американська актриса Ума Турман, передавши таким чином тяготи життя середньо-статистичних представниць слабкої статі у той час, з їхніми буднями, проблемами та труднощами.
Злого, відданого до гробу букві закону інспектора Жавера, що мж іншим був суворим наглядачем пана Вальжана, коли той відбував свій строк ув’язнення, відображав видатний австралійський актор Джеффрі Раш, пріоритети і світобачення якого змінювалося з кожним кроком захоплюючої погоні за старим знайомим каторжником. Цікаво, що основою його філософії були слова: «Виправлення сумнівна фантазія, всі люди діляться на дві групи, одні дотримуються закону, інші порушують. Вовк може надіти овечу шкуру але все рівно він вовк». Себто його переконання чітко вказували на неможливість виправлення ув’язнених, всі вони були для нього злочинцями навіки. Кінцівка плівки нікого не залишить байдужим, на диво фатально-неочікувана розв’язка вражає.
Гарно відтворені події першої половини XX століття напередодні революційного періоду у Франції поглядом збоку, яскраво критикують тогочасне суспільство. Показані нагальні проблеми суспільного ладу звертають увагу на важкість життя людини з чеснотами. Також продемонстрована постановка пріоритетів збоку влади у правосудді та справедливості.
Цінності добра і людяності, що пропагує цей кінофільм не варто забувати жодному з нас. І як свідчить сюжет, які б труднощі не траплялись на життєвому шляху людини, як би важко їй не було, саме завдяки людям із серцем з великої літери є шанс переосмисливши життєву позицію так би мовити стати іншою людиною.
Богдан Синчак