«Помнит сердце, не забудет никогда…»
Напередодні свята Перемоги сьомого травня Церква Адвентистів сьомого дня та творчий колектив «Патмос» (м. Чернігів) за сприяння Київської міської Ради ветеранів, Ради ветеранів Печерського району в м. Києві організували і провели в приміщенні актового залу Науково-дослідного економічного інституту музичну виставу «Щоденник солдата».
Церква покликана служити суспільству, реагувати на різноманітні прояви його життя. Цими днями вона разом з усім українським народом вшановує пам’ять тих, хто здобув перемогу у Великій Вітчизняній війні 1941 – 1945 років.
Свідків бойових дій з кожним роком стає все менше. Сьогодні це здебільшого колишні хлопчаки і дівчата, які приписували собі роки, щоб потрапити на фронт, підпільники, партизани. Але організатори присвятили виставу не тільки бійцям, командирам, а й тим, хто працював у тилу на оборону і вирощував хліб, підпільникам і партизанам, тим, хто жив на окупованій території, мученикам концтаборів, блокадникам і шоферам, які возили хліб Дорогою життя, лікарям і медсестрам, – людям, які перемогли.
Крім того, це одна з численних нагод нагадати секулярній спільноті про правдивість біблійних пророцтв (символ глиняно-залізних стоп істукана зі сну Навуходоносора, описаного в книзі Даниїла, як неможливість об’єднання Європи під диктатом однієї особи чи то Гітлера, чи то Сталіна), а головне – про Євангеліє, зацікавленість Бога у спасінні кожного.
Вистава розпочалася з кадрів хроніки і страшних цифр загиблих, закатованих, знищених чоловіків, жінок та дітей.
Головний персонаж вистави – солдат – не промовляє жодного слова зі сцени. Озвучуються лише його листи до матері, жінки та їх листи до нього, думки щодо переосмислення свого життя, звертання до Небес. Так глядачі дізнаються про біль і радість фронтових буднів, життя тилу.
Пісні завжди є відлунням епох та подій. Щиро виконані цього вечора вони підсилювали емоційні переживання бійця, розкривали їх причини («Довоенный вальс», «На безымянной высоте», «Синий платочек», «Мгновения», «Смуглянка», «Катюша», «Поклонимся великим тем годам», «Соловьи», «Майский вальс» і звичайно ж «День Победы»).
Зал підхоплював кожну пісню, гаряче аплодував.
На завершення вечора ветерани отримали квіти, усі гості громади – книжку з духовними роздумами. Сивочолим бійцям були приємні увага Церкви і теплі слова, висловлені пастором Олександром Пролінським.
Фото Ірини Алієвої