Сергій Патраш запитує: Гріх Ахана. Чому таке серйозне покарання спіткало Ахана та всю його родину?

1 І спроневірилися Ізраїлеві сини в заклятому, Ахан, син Кармія, сина Завдієвого, сина Зерахового, племені Юдиного, взявши із заклятого. І запалився Господній гнів на Ізраїлевих синів. Іс. Нав.7: 1

Відповідь: Вітаю Сергій!

Історія гріха Ахана, викладена в книзі Ісуса Навіна.7:1–26, є яскравим прикладом того, як порушення Божих заповідей у ​​старозавітному контексті мало серйозні наслідки не лише для окремої людини, а й для всього народу.

Видим запитує як ставитися до книги Єноха, яку навіть цитує Юда.

Юд. 1:14: «Про них пророкував Енох, сьомий від Адама, кажучи: Ось прийшов Господь з десятками тисяч Своїх святих [ангелів]”

Відповідь:  Вітаю вас Видиме!

Спробуємо розібратися, що нам відомо про цю книгу?

Рукописи книги Єноха, збереглися лише в одному варіанті, ефіопському, а також кількох сумнівних перекладах з перекладу старослов’янською мовою. В той час як канонічні книги Біблії збереглися мовою оригіналу, старозавітні древнє єврейською, а новозавітні старо грецькою.

Олександр запитує про авторство послання до Євреїв, чи дійсно його написав апостол Павло?

Відповідь: Вітання вам Олександр!

Давайте спробуємо розібратися. Головною проблемою, є відсутність традиційного вітання, яке апостол Павло використовує в інших своїх послання на початку першого розділу, де прямо заявляє “я Павло”, як результат частина богословського світу, разом з дослідниками з текстології та біблійними істориками сперечаються на цю тему. Аргументуючи, це тим, що окрім відсутності традиційного вітання в перших віршах, ми також, якщо звернемося до мови оригіналу, можемо знайти деякі стилістичні розбіжності зі стилем апостола Павла.

Світлана запитує про гидоту спустошення, яку згадав Ісус Христос, посилаючись на пророцтво Даниїла.

Відповідь: Доброго дня пані Світлана!

Розглянемо тексти про які мова:

Дан. 9:26-27: «А після шістдесяти двох тижнів (седмиць) буде відданий на смерть Помазаник, і Його (на землі) не стане, хоч у Ньому не знайдуть провини. А місто і Святиню знищить народ майбутнього володаря, — і його кінець буде, як під час потопу, — а визначені ним знищення не припиняться до кінця війни.

Ілля запитує про молитву в тайні. Щоб розібратися про, що мова, нам варто звернутися до ширшого біблійного відрізку.

Мт. 6:5-8: «І коли молитеся, не будьте, як ті лицеміри, котрі люблять молитися в синагогах і, стоячи на перехрестях широких вулиць, щоби показатися людям. Запевняю вас: вони одержують свою нагороду. Ти ж, коли молишся, ввійди до своєї кімнати і, замкнувши свої двері, помолися до свого Отця в тайні, — і твій Отець, Який бачить і таємне, віддасть тобі [явно]. Молячись, не говоріть багато, як ті язичники, бо думають, що завдяки своїй багатомовності будуть вислухані. Отже, не уподібнюйтеся їм, бо ваш Отець знає, чого потребуєте, перш ніж ви попросите в Нього”.

В’ячеслав питає: Як ставиться до щеплень? Ставити чи ні? Ось у чому питання….

Відповідь: Вітаю, В’ячеслав!

Це питання мене колись хвилювало, але зараз до цього ставлюсь спокійно. Якщо ми візьмемо Біблію, то не згадується про щеплення, бо це сучасний винахід. Але Святе Письмо дає нам загальні принципи, які допомагають приймати рішення. Візьмем до прикладу 1 Коринтянам 6:19-20 текст, сказано так:

«Хіба ви не знаєте, що ваші тіла — це храм Святого Духа, Який є у вас і Якого ви маєте від Бога, і що ви не належите самим собі?    Адже ви викуплені за ціну. Тому прославляйте Бога у вашому тілі [та у вашому дусі, які належать Богові]».

Аліса питає: Біблія говорить про гріх сексуального насильства над дітьми? У ранній юності чи скоріше в дитинстві був скоєний злочин по відношенню до близького члена сім’ї, молодшого брата. Чи є можливість спокутування такого гріха? Що можна і потрібно зробити, щоб узяти відповідальність перед‍ Богом за свій гріх? Просила вибачення, намагалася допомагати людям, але цього мало, бог не дає прощення.‍ Сповідь, вибачення трохи допомогли. Де взяти сили взяти на себе відповідальність і чинити з волі‍ Бога?