Кирилл запитує: В словаре Библии Синодального перевода под словом Суббота написано, что в библейские времена новый день начинался не с полуночи, а с захода солнца. Можем ли мы сейчас начинать праздновать Субботу не с захода солнца, а с полуночи? Спасибо.
Фарисеи, увидев это, сказали Ему: вот, ученики Твои делают, чего не должно делать в субботу. Матфея 12:2
Відповідь: Доброго дня Кириле!
Першим і найважливішим аргументом щодо початку святкування суботи є заповідь про суботу де Господь дає закон щоб пам’ятати день суботній і святити його, але нас цікавить початок святкування з опівночі як заведено у сучасному світі чи як було у біблійні древні часи.
У Бутті 1 розділ відкриває читачеві інформацію де Господь чітко показує початок та закінчення доби. «А земля була пуста та порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий ширяв над поверхнею води. ³ І сказав Бог: Хай станеться світло! І сталося світло. І побачив Бог світло, що добре воно, і Бог відділив світло від темряви. І Бог назвав світло: День, а темряву назвав: Ніч. І був вечір, і був ранок, день перший.»
Буття 1:2-5» Текст нам показує що початок нового дня розпочинається із заходом сонця:- І був вечір – відкриває людству що початок доби розпочинається з вечора і він стоїть на початку суток.
Якщо подивимося історію служіння Христа та Його смерть ми побачимо що і в ті часи було вірне розуміння початку дня суботнього.
Євангелія від Марка розповідається про те, що після заходу сонця, натовп принесли до Ісусу безліч хворих для лікування. Вони чекали вечора, бо разом із заходом сонця закінчувалася Субота. Євангеліє розповідає нам також про те, що Йосип із Ариматей поховав тіло Ісуса до настання вечора бо наступала субота (Мт. 27:57-60; Мк. 15:42-46; Луки 23:50-54).
Тому початок доби опівночі це чисто людська уява і призначення людини. Субота Божа починається на заході сонця ввечері в п’ятницю і закінчується на заході сонця ввечері в суботу.
Тому і сьогодні доба так само розпочинаються і закінчуються як древні часи і виходячи з цього ми не можемо починати святкувати суботу з опівночі так я це буде вже порушенням дотриманням заповіді про суботу. Святкування розпочинається із заходу сонця в п’ятницю і до заходу сонця в суботу вечором.
Буття 1:2-5. «А земля була пуста та порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий ширяв над поверхнею води. ³ І сказав Бог: Хай станеться світло! І сталося світло. І побачив Бог світло, що добре воно, і Бог відділив світло від темряви. І Бог назвав світло: День, а темряву назвав: Ніч. І був вечір, і був ранок, день перший».
Мт. 27:57-60; Коли настав вечір, прийшов заможний чоловік з Ариматеї на ім’я Йосиф, який і сам був учнем Ісуса;
58 він прийшов до Пилата й попросив тіло Ісуса. Після чого Пилат наказав дати.
59 Взявши тіло, Йосиф обгорнув Його чистим полотном
60 і поклав Його до своєї нової гробниці, яку висік у скелі, та, прикотивши до отвору гробниці великий камінь, відійшов.
Мк. 15:42-46; 42 Коли звечоріло, а була п’ятниця, яка є перед суботою, —
43 прийшов Йосиф, котрий з Ариматеї, — шанований радник, який сам очікував Божого Царства, — і наважився піти до Пилата й просити тіло Ісуса.
Луки 23:50-54; 50 Один чоловік, на ім’я Йосиф, який був радником, людина добра й праведна,
51 з юдейського міста Ариматеї, — не пристав до ради та до їхньої справи, бо він очікував Божого Царства;
52 підійшовши до Пилата, він попросив тіло Ісуса;
53 знявши його, він обгорнув полотном і поклав у висічену гробницю, де ще ніколи ніхто не лежав.
54 Була п’ятниця, і надходила субота.
55 А жінки, котрі йшли слідом, — ті, які прибули з Ним із Галилеї, — побачили гріб і як було покладене Його тіло.
56 Повернувшись, вони приготували пахощі та миро, а в суботу спочивали, згідно із заповіддю.
З повагою, Дмитро
