Віктор Єленський. Велике повернення: релігія у глобальній політиці та міжнародних відносинах кінця ХХ – початку ХХІ століття. Львів: Видавництво Українського католицького університету, 2013. 504 с.
У сучасному світі, який часто називають секулярним, тема релігії може здаватися другорядною або навіть застарілою. Проте книга Віктора Єленського «Велике повернення» переконливо демонструє протилежне: релігія не лише не зникла, а й знову стала одним із ключових факторів, що впливають на глобальну політику та міжнародні відносини.
Автор порушує важливу і водночас дискусійну проблему – неспроможність класичної теорії секуляризації повністю пояснити сучасні суспільні процеси. Ще у ХХ столітті значна частина дослідників, зокрема Пітер Берґер, була переконана, що розвиток науки, технологій і демократичних інститутів поступово витіснить релігію у приватну сферу. Сам Берґер у 1968 році писав: «На початку ХХІ століття релігійних осіб, мабуть, можна буде знайти лише в маленьких сектах, що тулитимуться одна до одної» (с. 13). Однак реальність виявилася складнішою. Згодом учений визнав помилковість своїх прогнозів, заявивши, що теорія секуляризації «криє в собі сутнісну помилку» (с. 200).
- Структура роботи та ключові теми
Книга складається з чотирьох частин. Перша частина («Повернення релігії: початки, події та рушії») аналізує глобальні релігійні піднесення кінця ХХ ст.: ісламський вибух (зокрема Іранську революцію 1978–1979 рр.), євангельський бум у США, католицьке піднесення після ІІ Ватиканського собору, а також релігійне відродження в країнах «залізної завіси». Друга частина («Релігія, що повернулася») зосереджується на змінах у глобальному християнстві – зсуві його центру на Південь та феномені пентекосталізації. Третя частина («Повернення релігії в глобальну політику та міжнародні відносини») розглядає релігію як інституційний ресурс світової політики, аналізує релігійно вмотивовані конфлікти, тероризм та проблему релігійної свободи. Четверта частина («Релігійне повернення: випадок України») є найбільш детальною та цінною для українського читача: автор простежує релігійне піднесення в Україні 1970–80-х років, православно-католицький конфлікт та проблему створення єдиної помісної Православної Церкви.
- Ключові цитати та приклади
Однією з найсильніших сторін книги є її джерельна база та влучні цитати. Автор нагадує відомий діалог Сталіна з папою Пієм XII: «А скільки у цього папи дивізій?» – питав радянський диктатор. Понтифік відповів, що той дізнається про кількість «папських дивізій» на небесах (с. 7). Цей епізод ілюструє принципову відмінність релігійної сили від світської.
Говорячи про Іранську революцію, Єленський цитує аналітика Роберта Джервіса, який визнавав: «Найбільша трудність полягала в тому, що аналітики, як і всі інші у той час, недоцінювали потенціал та й узагалі роль релігії в багатьох суспільствах» (с. 19). Щодо глобалізації, автор слушно зауважує: вона «руйнує політичні й культурні бар’єри, але вона також дає поштовх рухам, націленим на зміцнення ідентичності й самовизначення» (с. 76). На переконання Єленського, «конфлікти на релігійному ґрунті стають у XXI ст. ще поширенішим явищем, аніж то було в столітті ХХ-му» (с. 288).
- Порівняння з іншими дослідженнями
Книга органічно вписується в контекст світової академічної думки. Вона веде полеміку з класиками секуляризації (П. Берґер, Б. Вілсон, С. Брюс) і спирається на праці таких дослідників, як Хосе Касанова (концепція «публічної релігії»), Ґрейс Деві («віра без приналежності») та Семюель Гантінґтон («зіткнення цивілізацій»). На відміну від Гантінґтона, який акцентує на неминучості конфлікту між цивілізаціями, Єленський більш зважено аналізує роль релігії як чинника як конфлікту, так і миротворення, наводячи численні приклади дипломатичної діяльності Апостольського престолу та інших релігійних інституцій.
- Оцінка та значення
Для мене, як студентки журналістики, ця праця має особливу цінність. Вона формує глибше розуміння теми релігії у медіа, допомагає уникати поверхневих суджень і стереотипів, а також навчає працювати з контекстом – що є надзвичайно важливим у професійній діяльності. Аналіз автором «арабської весни», терористичних актів 11 вересня 2001 року та реакції світових медіа є особливо показовим для майбутнього журналіста.
Водночас книга є доволі насиченою інформаційно, що може ускладнювати її сприйняття для непідготовленого читача. Проте саме ця насиченість свідчить про серйозність дослідження та глибину аналізу. «Велике повернення» – це ґрунтовна й актуальна наукова праця, яка розкриває складну, але надзвичайно важливу тему, демонструючи, що релігія залишається вагомим чинником сучасного світу і потребує уважного та професійного осмислення.
Рецензент: Колош Лідія Костянтинівна
Дата: 20.04.2026