Головна ідея книги — показати, що релігія займає у світі значно глибші позиції ніж її представляв світ XX ст. та представляє світ XXI ст. Багато людей виокремлювали їй доволі абстрактне, локальне та нестійке місце серед процвітаючого та інтелектуально наповненого світу, розглядаючи її як щось не стійке та швидкоминуче. Однак автор намагається представити людству іншу картину, де релігія займає одне з головних місць у людському соціумі. Вона уподібнюється ртутним кулькам, що вислизають з рук секулярних ідеологів та зливаються в одне, якому б тиску ти її не піддав, в які рамки б її не ставили.
Автор твору ділить його на чотири головних блоки, де в перших двох зачіпає тематику повернення релігії як такої. Третій блок фокусує увагу читача на вже більш сфокусовані елементи як глобальна політика та міжнародні відносини. І в останньому блоці письменник обговорює її прояви саме на теренах України. І можна однозначно сказати, що обрана тематика є актуальною для сучасності, адже релігійний світ продовжує знаходитись в межах конфронтації по відношенню один до одного. Її вплив дедалі більше стає відчутним особливо якщо ми говоримо про Україну.
Знавець ставить собі за мету провести опис історії повернення релігії в публічне життя Америки та Європи, роль релігії в процесі формування політичних націй, а також осмислення глобалізації як одного з факторів десекуляризації. В процесі чого не виявляв особливої прихильності тій чи іншій стороні. Його історичний наратив слугував лише виявленням причини релігійного зростання в процесі історії на фоні політичних, ідеологічних рухів які руйнувались та підіймались з причини відкинення або ж прийняття релігійних цінностей.
В роботі представлена позиція глядача який спостерігаючи за подіями які оточували релігійний світ минулого та сучасного, за допомогою аналізу тогочасних тенденцій робить відповідні інформаційні заключення. В роботі не виявлено антагоністичних настроїв стосовно якоїсь ідеї, скоріше прихильна цікавість до релігійної складової, власне яка і є головною проблематикою та причиною написання книги.
Книга наповнена безліччю посилань, цитат, іменами постатей які грають велику роль у націєтворенні, релігійних лідерів та революціонерів, президентів та міністрів. Використано чимало згадок про події які охоплювали транснаціоналізацію. Зважаючи на чималий бібліографічний склад та словниковий багаж знавця, можна сказати, що ця робота не є поверхневим матеріалом, але глибоко пропрацьований концентрат ідей який формувався протягом довгого часу та клопіткої праці.
Мова яку використовує автор є беззастережно привабливим матеріалом для розумового збагачення, адже тут використовується академічна база яка полишена «сухого» викладу фактажів. В ній присутній журналістський досвід автора та знайомство з західними стандартами академічного письма, головними рисами якого стали, легкість, чіткість та зрозумілість.
Достовірність інформації зберігається за посиланнями поданими автором. В роботі прослідковується чіткий та багатий виклад який не залишається в анонімному блуканні. Послання свідчать про переважне використання іншомовних джерел, однак при дослідженні Українського життя, автор чимало використовував особисті напрацювання та дослідження.
Артур Назаренко