Питання пастору: Що означає шанувати батька та матір

Насамперед ми повинні подивитися що говорить Біблія по даному питанню. Тому що це перше джерело у якому абсолютна істина.

Досліджуючи Старий і Новий Завіти, в перше ми знаходимо, відповідь на це питання в книзі Вихід. 20:12 вірш. В законі Божому. Вих.20:12 Шануй свого батька та  матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!

В книзі Левіт ще глибше і ширше дає зрозуміти, як ми повинні шанувати своїх батьків. Лев.19:32 Перед лицем сивизни встань, і вшануй лице старого, і будеш боятися Бога свого. Я Господь

Батьків потрібно поважати не лише коли ти з ними разом живеш. Навіть коли ти одружуєшся, твої батьки остаються твоїми батьками, і якщо вони постаріли, син або дочка, ще більше повинні приділити їм увагу, щоб підтримувати їх коли вони немічні. Доглядіти їх до старості

Це перша заповідь із обітницею. Еф.6:2 Шануй свого батька та матір це перша заповідь з обітницею. Бог сам являється нашим батьком, і розуміючи, скільки батьки зносять, терплять, виховуючи нас. Таким чином, Бог наказує в п’ятій заповіді. Любити, цінити, все те що батьки нам дали, поважати, переживати і служити їм поки вони живуть.

Наслідки не дотримання цієї заповіді Матв.15:4 Бо Бог заповів: Шануй батька та матір, та: Хто злорічить на батька чи матір, хай смертю помре.

Аби краще зрозуміти важливість цієї заповіді, звернімо увагу на її наслідки: «…щоб довгі були твої дні на землі…». Отже має існувати певний зв’язок між повагою до батьків і тривалістю життя їх дітей, а отже й їх майбутнім. Коли Бог давав цю заповідь, то не передбачав, що ти житимеш довго, але в злиднях. Навпаки, Він сказав: «Я прийшов, щоб ви мали життя – і мали його з достатком». (Єв. Ів. 10:10). «… Хто злорічить на батька чи матір, хай смертю помре». ( Мт. 15:4). «Око, що з батька сміється й погорджує послухом матері, нехай видзьобають його круки, і нехай орли його пожеруть!» ( Прип. 30:17). Ось, які можуть бути наслідки не поваги до батьків та висловлювання на їх адресу будь-якого осуду.

Відповідає: Мельничук Андрій, бакалаврант практичного богослів’я