Вірш довічно засудженого

“Випадкове знайомство”

Коли побачиш щирі очі, ти знай, що поряд вірний друг
Ці відчуття мов сон співочий, в нічному небі сонця круг
Буває так, що довго знаєш, когось, з ким сумно кожен день
А випадково зустрічаєш, людину з щебетом пісень
Пісні, душа мов рясні квіти, вони зігріють в певну мить
Повинні знакам цим радіти, так Бог нам долю освіжить
Летить душа до небокраю, та гріють щирі почуття
Я цій людині побажаю, тепла та довгого життя
І знаю, що нас Бог почує, Спаситель людства в певний час
Добро Він тільки пропонує, лісам, озерам і для нас
А випадковеє знайомство, не випадково відбулось
Це все Всевишнього пророцтво, із неба в людство пролилось
Зросте зерно, що у любові, посіяв пастор капелан
Простить нас Бог в Христовій крові, бо це Його небесний план.
Віктор Пронін (на фото, довічне позбавлення волі).