Адвентистська преса України про механізми формування і підходи до розв’язання соціальних конфліктів

15-01-2008, комментария 2 Просмотров: 2 122

АКТУАЛЬНІСТЬ даної статті зумовлено особливим місцем соціальної тематики в християнській періодиці України. З одного боку, Конституція України утверджує відокремлення Церкви од держави, а з іншого боку, суспільство чекає на конкретні кроки Церкви щодо розв’язання суспільних проблем, навіть закидаючи їй устами світських медіа ігнорацію нагальних питань сьогодення. У служінні тих протестантських Церков, які декларують свою аполітичність, одним із головних напрямів суспільної активності є соціальна діяльність – перш за все доброчинство.

МЕТА роботи – вивчити механізми формування і підходи до розв’язання соціальних проблем, пропонованих адвентистською періодикою.

ЗАВДАННЯ розвідки – проаналізувати функції соціальної проблематики в періодиці Церкви християн-адвентистів сьомого дня в Україні на матеріалі найвідомішого регіонального видання конфесії – подільського дайджесту «Твій шлях».

Для аналізу використовуємо РЕГІОНАЛЬНУ ПРЕСУ як найкращий вияв ризоматичного характеру ініціативи парафіянина-протестанта. В українському адвентизмі місцеві часописи з моменту своєї з’яви на початку 1990-х років були цікавіші й актуальніші від офіційних друків. Контент-аналіз видань «Моя надія» (Львів, виходить із 1990), «Мост надежды» (Запоріжжя, з 2002), «Путь» (Харків, із 2002), «Вічний скарб» (Київ, із 2003), «Свободная жизнь» (Харків, із 2005) і «Твій шлях» (Кам’янець-Подільський, з 2005) показав неухильне зростання ваги соціальної проблематики.

Найвиразніше вона присутня у ДВОМОВНОМУ ДАЙДЖЕСТІ «ТВІЙ ШЛЯХ». Ініціативна група сформувала редколегію журналу на безкоштовній основі, себто сам періодичний орган від початку мислився як доброчинний просвітницький проект. Головний редактор Віталій Сафонов – підприємець, який покриває левову частку затрат видання за власний кошт. Наклад у тисячу примірників поширюється безкоштовно. «Твій шлях» має статус республіканського часопису, що дозволило організувати передплату з 2008 року. Виходить щомісяця на 22 сторінках крейдованого паперу таблоїдного формату. Видання ілюстроване, обкладинка повнокольорова. Джерела новин – світські інформаційні портали, аналітичних статей – християнські ресурси, переважно протестантські.

Під час аналізу змісту журналу було встановлено, що за два роки виходу – 2005–2007 – СОЦІАЛЬНІЙ ТЕМАТИЦІ ПРИСВЯЧЕНО 333 МАТЕРІАЛИ – левову частку його публікацій.

Виокремлено 22 напрямки соціальної тематики, що склали РЕЙТИНГ частотності з’яви на його шпальтах (позиції з однаковими показниками поміщаємо в один рядок через скісну риску):

81 матеріал – (про) здоровий спосіб життя;

39 – батьки й діти;

36 – сім’я;

29 – зцілення;

18 – опозиція абортам;

17 – міжлюдські стосунки / психологічні розлади / суспільна тематика;

13 – порятунок в екстремальній ситуації як відповідь на молитву;

10 – становище сиріт / альтруїзм;

10 – фінансові питання;

9 – професійний успіх;

7 – становище ув’язнених;

4 – становище бездомних / небезпеки окультизму;

3 – категорія чесності / голод;

2 – девіантна поведінка / евтаназія;

1 – причини сучасного катастрофізму / охорона довкілля.

Згідно рубрикатора дайджесту (36 найуживаніших назв), ЗДОРОВ’Я Й СІМ’Я є свідомими пріоритетами тематичної політики видання. Вони й є базовими цінностями «соціальної концепції» аналізованого органу.

За досліджуваний термін дайджест змальовує більш-менш цілісну картину ШЛЮБНОГО ЖИТТЯ: підготовки до нього, основних труднощів і загроз шлюбу, шляхів їх подолання, а також критику «альтернатив» традиційному варіанту сімейного життя. Потенційна «сумісність» пари залицяльників визначається мірою відповідності – вікової, інтелектуальної, соціальної, релігійної. Але «створити сім’ю за всіма правилами та порадами, це ще не все… Ще треба сім’ю зберігати протягом всього життя» (Твій шлях. – 2005. – № 5. – С. 3. Далі назву часопису пропускаємо). Важливою відмінністю цих порад є наголос на тім, що замісць шукати собі ідеальну пару, узалежнюючи сімейну гармонію від цього аспекту, молодій людині слід настільки ж працювати над собою, аби стати привабливою партією. Приділено увагу й аспектам дошлюбних стосунків, біблійним нормам побачень, потребі глибокого психологічного спілкування пари при стримуванні од статевої близькості. Важливими є психологічні засади молодої людини, її уявлення про ідеальну сім’ю, горизонт її сподівань від свого шлюбу. На думку авторів публікацій, релігійність шлюбної пари забезпечує тривкість її моральних принципів; сприйняття сімейного союзу як Божого дарунку, впровадження у практику біблійних норм сімейного життя сакралізує шлюб, виводячи його за межі рядової приватної угоди; віруючі мають більшу радість в інтимних стосунках; щасливий шлюб суттєво подовжує життя.

Редакція пропагує ПАТРІАРХАЛЬНУ МОДЕЛЬ СІМЕЙНИХ ВЗАЄМИН. Згідно матеріалам видання, справжнім мужчину робить добровільна відповідальність за інших, і при такому чоловікові жінка може відмовитись од зверхньої позиції в сім’ї. Натомість стверджується, що ідея жіночої емансипації є витвором феміністської пропаганди. Благословляючи християнський шлюб, Господь дає дружині сили не боятись подружньої зради. Стосунки довіри й зрілості – мета ідеальної жінки. Науці спілкування шлюбної пари приділено шість матеріалів. Наголошено на необхідності не тільки «функціональної», «ділової», а перш за все душевної комунікації чоловіка й жінки, неконструктивності суперечок і потребі каяття за них (на сварливих чоловікові й жінці навіть рани загоюються повільніше). Звичайно, друк містить і поради щодо реакції на словесні «провокації».

Найбільшою ЗАГРОЗОЮ СІМЕЙНІЙ ГАРМОНІЇ названо розлучення (шість матеріалів) і наведено приклади того, як послідовний пошук порозуміння хоча б одною зі сторін приносив позитивний результат. Як і слід було сподіватися, не менш безкомпромісною буде й критика «прогресивних альтернатив» традиційній сім’ї – гомосексуалізму, лесбіянства, мастурбації, полігамії, дошлюбних сексуальних контактів – з огляду на небезпеки телегонії, СНІДу, самотності, егоїзму, цинічно-споживацького ставлення до партнера й безвідповідальності щодо (можливих) дітей.

СІМЕЙНОМУ ВИХОВАННЮ дайджест надає величезної ваги. Читача мотивовано до цього широкою картиною морального занепаду дітей і порушень їх прав, перш за все з боку батьків. Серед «об’єктивних» джерел небезпеки названо комп’ютерні ігри (докладніше про це – нижче) й безконтрольний перегляд телевізії. Проте фокус уваги журналістів – безвідповідальність самих батьків. Журнал наводить дані, що більше 800 млн. дітей є жертвами різних форм експлуатації; діти повсюдно потерпають від сімейного насильства, конфліктів між батьками, відсутності контакту з батьками, що в Японії спричинило хвилю підліткових самогубств, однодітних сімей, бездоглядності, постійної зайнятості батьків, їх шкідливих звичок. На думку авторів, вина старшого покоління є вирішальною в аморалізмі молоді. Навіть коріння тероризму дописувачі схильні добачати в сімейному вихованні (чи, радше, його відсутності). Однак вони застерігають і проти іншої крайності – перетворення дитини на домашнього кумира й смисл життя членів сім’ї.

ПЕДАГОГІЧНІ ПРИНЦИПИ, яким присвячено десять статей часопису, можна узагальнити як вимоги особистого позитивного прикладу зрілої поведінки, зацікавленого спілкування з дитиною, поглиблення дружніх стосунків із нею, розвитку її відповідальності за своє життя, послідовності у вихованні, релігійності як усвідомленнями батьками – себе – як вихованців Небесного Отця. Саме при таких батьках повернення «блудних» синів найчастіше супроводжується й поверненням до їх Бога; їх діти успішніше вчаться у школі й краще пристосовуються до оточуючого світу, швидше усвідомлюють законність батьківських обмежень і покарань. Прагматичну позицію редакції ілюструє узагальнюючий висновок до одного з матеріалів: «Шановний читачу! Ми звертаємось особисто до тебе. Будь ласка, зупинися на секунду. Відволічись од усіх своїх справ, замислись на секунду: що ти зробив сьогодні, вчора для того, щоб твій син або твоя дочка стали трошечки щасливішими? Чи знайшов ти час для своєї дитини, щоб вислухати її проблеми, чи допоміг їй? Слава Богу, якщо так. …поруч із тобою щодень є той, хто потребує твоєї підтримки, допомоги, любові. Це може бути дитина чи дорослий, хворий чи здоровий, бідний чи багатий, свій або чужий… Але саме твоя допомога потрібна йому сьогодні. Зараз йому бракує твоєї любові, тепла, добра. Підтримай свого ближнього, чим можеш, і Сам Господь не залишить тебе» (2005. – № 9. – С. 11).

Помітна відмінність «Твого шляху» від інших адвентистських видань, тим паче українських – постійна КРИТИКА ПРАКТИКИ АБОРТІВ. Це єдина проблемна тема, винесена на передовицю (2007. – № 8.). Здається, ніби інші видання цієї Церкви приділяють недостатньо уваги даній проблемі. Але причина цього криється в послідовній аполітичності адвентистів. Відмова од абортів є догматом римо-католицької Церкви. Настанова тотальної заборони абортів і державної підтримки парафіяльних шкіл із початку ХХ сторіччя є політичною програмою католиків і консервативних протестантів, які домагаються контролю над урядом у США. Свідченням на користь цього є ініціативи президентів Рейгана і Буша-старшого, які виражали офіційну підтримку проведенню загальних молитов у державних школах і виступали за заборону абортів. З точки зору адвентистських аналітиків, така стратегія становить «серйозну загрозу для відокремлення Церкви од держави». Бачити ж політичну складову в цій відмінності «Твого шляху» немає підстав. Це тільки свідчення небайдужості редакційного колективу до проблем сьогодення.

Опозиція абортивній практиці має в дайджесті ЧОТИРИ НАПРЯМКИ. Матеріали першого типу працюють на заперечення еволюційних стадій у розвитку ембріона. Наведено результати досліджень, які твердять: ще у лоні матері немовлята посміхаються, вміють плакати, народжуються вже із «соціальним мозком», здатним до міжперсональної комунікації. Другу групу становлять статистичні дані (основне джерело – звіти ООН) щодо кількості абортів – по Євразії, Індії та Україні, факти примусових абортів у Китаї з метою протистояння демографічному вибуху. Ще один інформаційний блок – аналіз соціальних – бідність багатодітних сімей, омолоджування матері, торгівля органами немовлят – і медичних факторів цієї практики: вагітність як загроза життю конкретної матері, міфи про «міні-аборт», зв’язок абортів і раку молочної залози. Останній тип публікацій аналізує психологічні наслідки цього кроку для жінки: депресія, суїцидальні нахили, ілюзія «наявності плоду», нав’язливі спогади; свідчення медсестри про роботу в абортивному відділенні щодо методів знищення плоду, апеляція до совісті батьків («Щоденник іще не народженої дитини» // 2006. – № 6. – С. 9).

Прозорий зв’язок із темою сім’ї мають публікації, що розкривають бачення християнськими журналістами НОРМ МІЖЛЮДСЬКИХ СТОСУНКІВ. Любов до ближнього розглядається із практичної точки зору. Це щирість, непротивлення злу насильством, свобода від духу помсти, перемога над злом за допомогою добра, прощення як принцип, вірність в обіцянках, ділових і особистих стосунках. Натомість проголошується неконструктивність суперечок, недопустимість поширення чуток і пліток, заклик не судити інших. Підтримати моральний ригоризм читачів покликано розповіді про те, як нью-йоркський таксист повернув власниці сумку з діамантовими обручками вартістю в півмільйона доларів, а також про чоловіка, який утримав колегу від запланованого суїциду, просто подавши йому на вулиці впалі окуляри.

ІДЕАЛОМ МІЖЛЮДСЬКИХ ВЗАЄМИН уважається альтруїзм, а найприроднішим його виявом – доброчинство як життєва постава. На думку авторів часопису, справжнє добро робиться потай і ради чужого блага. Основний спонукальний прийом до цього – приклад конкретних людей: лікаря-нобеліата Альберта Швейцера, актора Михайла Ульянова, який перед смертю пожертвував свої заощадження на відбудову храму, християн, що копають колодязі в посушливих районах Киргизстану, інвалідів, які цінували взаємодопомогу вище від перемоги в забігу, юного горніста, що прийняв покарання за провину військовика-негідника. Попри недовіру протестантів до «вимислу», знаходимо й белетристичний «аргумент» – оповідання О’Генрі «Дари волхвів» (1906).

Похідними від сімейної кризи є СОЦІАЛЬНІ ГРУПИ РИЗИКУ: сироти, бездомні, люди з девіантною поведінкою, ув’язнені, а також психологічні розлади у т.зв. «благополучних» громадян.

Проблему СИРІТ часопис зображає в уже зазначеній системі координат. Причинами цього явища названо безвідповідальність батьків, їх асоціальне становище, наркотичну залежність різного штибу. Але головний акцент автори матеріалів роблять на шляхах поліпшення становища вихованців дитбудинків – соціальній роботі християнських волонтерів і їх усиновленні покинутих власними батьками дітей. Розуміючи специфіку цього служіння, журналісти підкреслюють цінність будь-якого щиросердного внеску: від прикладу дівчинки, що передала всі свої іграшки до дитбудинку, до біографії Джорджа Мюллера, який у другій половині ХІХ сторіччя організував у Прусії сиротинці на 2000 осіб.

Матеріали про БЕЗДОМНИХ стриманіші, очевидно, через розуміння авторами частки вини самих «бомжів» у їх становищі. Проте й тут закцентовано цінність людського співчуття: від історії хлопчика, який, бажаючи зробити комусь дарунок на Різдво, обійняв обдертого стариганя, що зайшов погрітись у кафе, до прикладу двох християнок, що домоглися влаштуванню «бомжа» до будинку перестарілих. Найбільше благодійний пафос присутній у декларації щодо статусу цієї категорії населення: «ми виступаємо на захист бездомних і просимо: милосердно ставитись до осіб, позбавлених житла; поважати їх людську гідність і права; не лишатися байдужими до злочинів проти бездомних людей, у тому числі з боку міліціонерів» (2006. – № 11. – С. 14).

Більшу увагу приділено ЛЮДЯМ, ЩО СВІДОМО СТАЮТЬ НА ЗЛОЧИННИЙ ШЛЯХ. Зміна їх поведінки під впливом християнства постає важливим свідченням на користь релігійного способу життя: «злодій у законі» став місіонером, крадій прислав власникам магазину гроші за поцуплену Біблію, колишній бандит став ВІЛ-інфікованим наркоманом, а після навернення позбавився наркотичної залежності й створив сім’ю, в якій народилася здорова дитина. Журнал поміщає листи ув’язнених у редакцію з розповідями про те, як навернення арештанта зробило його вільним – внутрішньо й фізично, про каяття засудженого на довічне ув’язнення. Редакція не забуває й про обов’язки людей на волі щодо служіння нуждам кримінальників. Знаходимо біографію російського лікаря Федора Гааза, що присвятив життя лікуванню в’язнів і боротьбі за покращення умов відбуття покарання, а також симптоматичну відповідь на один з листів з-за ґрат: «знаєте, ми, перебуваючи в теплих, затишних домівках, досита харчуючись, іноді лінуємось провідати своїх рідних або близьких, хворих і літніх. Нам іноді бракує часу, а точніше, бажання підтримати впалого на дусі» (2006. – № 7. – С. 18).

Розмова про ПСИХОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ, які не визнають жодних соціальних чи географічних кордонів, починається в часописі з зображення переваг релігійного життя. Наведено результати соцопитувань на користь того, що віруючі люди живуть щасливіше, наголошено на безглуздості безбожного існування. Чотири матеріали присвячено порадам щодо досягнення щастя. Найповторюванішими з них є: плекання душевного миру, примирення зі своїм єством; потреба самовіддачі; скромність запитів, особливо у стосунках з іншими людьми; адекватна оцінка життєвих негараздів; довіра Богу; виконання щоденних обов’язків як складової життєвого призначення. Приклади демонструють, які ці підходи дозволили конкретним людям здолати безнадію, депресію, страх. Журналісти видання намагаються переконати у руйнівній силі заздрощів і жадібності, важливості внутрішніх обіцянок і життєвих установок людини, перевагах терпіння й потребі контролю над думками. Окреме місце в цій системі посідає вимога чесності. Статті доводять поширеність релятивістського розуміння цієї моральної категорії навіть серед віруючих людей, шкідливість брехні для всіх сфер життя – від ділової до релігійної.

Наступним кроком за межі приватного є твердження, що Бог і Його закон є реальним РОЗВ’ЯЗАННЯМ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОГО СВІТУ. Редакція намагається переконати читачів, що Бог сильніший від найбільших стресогенних факторів життя: катастроф, хвороб, нестабільності у професійній та фінансовій сферах.

ЕКСТРЕМАЛЬНОЮ СИТУАЦІЯ може стати через теракти чи природні стихії, неможливість зорієнтуватись у лісовій хащі, засніженому полі або «кам’яних джунглях» мегаполіса, відчуження од найближчих людей. Шляхами порятунку є молитва (п’ять матеріалів), активні зусилля з поліпшення свого становища, співчуття чужому горю, сподівання на відповідальність Господа за обставини життя віруючих людей, а Божими методами – будь-які обставинами від страху перед ведмедицею, який (страх) спонукав мисливця бігти лісом аж до загубленого дому, до участі янголів: порятунку чоловіків під час урагану, дівчат при падінні з воза й угрузанні в трясовину.

ЗЦІЛЕННЯ ВІД ТЯЖКОЇ ХВОРОБИ – головний доказ відповіді на молитву. Зцілені оперують медичними висновками, власними фотографіями до й після хвороби. Знаходимо свідчення про одужання від уроджених захворювань: порушення бронхолегеневої системи, внутрічерепного крововиливу в шестимісячної дитини й остеопорозу. До реєстру вилікуваних набутих хвороб на сторінках видання входять: рак (дев’ять матеріалів) – печінки, шлунка, кістки, внутрішніх органів; СНІД, запійний алкоголізм, наркотична залежність (три матеріали), параліч після інсульту, розростання сітківки очей, бешихове запалення. Травми охоплюють: опіки більшості поверхні тіла, сильне ураження електрострумом, воскресіння збитого машиною наркомана, коматозний стан із багатьма тяжкими травмами після автокатастрофи, розчавлення дитячої ніжки при падінні масляного обігрівача.

Варті окремої згадки аспекти ПСИХОЛОГІЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ хворого, перш за все через співчуття інших. Наркоман намагався пограбувати квартиру самотньої матері з дітьми. Віруюча господарка… нагодувала його, молилася з ним і подарувала Біблію. Злодій залишив речі, призначені до грабування, а наступного дня приніс і кросівок, украдений перед тим. Але жорстокість може скалічити чиєсь життя не згірше від масштабної катастрофи. Читаємо сповідь дівчини, яку на дорозі збив водій, відвіз її за місто й кинув умирати при морозі більше 42 градусів. Попри порятунок життя, у неї було відморожено руки й ноги. Віра в Бога дозволила їй віднайти надію, здобути професію, створити сім’ю.

Альтернативою евтаназії як недосконалому, «надто людському» варіантові позбавлення мук хвороби є сподівання на Божу зцілюючу силу. Однак основну увагу адвентисти приділяють ПРОФІЛАКТИЧНІЙ МЕДИЦИНІ. Їх церковна концепція має назву «реформи здоров’я» й складається зі здорового харчування, фізичних вправ, вживання води, сонячного світла й чистого повітря, помірності у звичках, потребі у відпочинку й довірі Богу. Дана тематична група помітно лідирує в часописі. «Ваше здоров’я» – єдина рубрика, присутня в кожному номері видання. Адвентистські журналісти стоять на позиції, що тільки зміна способу життя є серйозною профілактикою більшості захворювань. Основну кількість публікацій з цієї теми спрямовано на переконання читача у необхідності здорового харчування й помірності у звичках.

Звичайно, система доказів тут будується на верифікованих медичних дослідженнях, проваджених нецерковними вченими, а не на догматах віри. До ШКІДЛИВИХ НАЇДКІВ зараховано чай, каву (кофеїн не знімає, а тільки посилює втому і стрес; його споживання передує розвитку діабету), алкогольні, газовані й «енергетичні» напої, фаст-фуд (викликає цироз печінки й фізіологічну залежність), жирну їжу (погіршує роботу мозку), м’ясо й молоко клонованих тварин, свиняче м’ясо, наповнені пестицидами овочі (провокують безпліддя), біологічно активні харчові добавки, емульгатори, дріжджі й складні десерти. ЗДОРОВИМ МЕНЮ названо лактовегетаріанство (три матеріали): овочі, фрукти, злаки, горіхи, мед, молоко й яйця. Журнал підкреслює лікувальні особливості окремих продуктів: сої (знижує вміст холестерину в крові), соків (зміцнюють кістки), броколі, білокачанної капусти, часнику й журавлини (запобігають з’яві ракових пухлин), яблук (покращують пам’ять), цибулі («очищує» клітини головного мозку й затримує процес їх старіння). Знаходимо тут і принципи раціонального харчування: ретельно пережовувати, не перекусювати між прийомами їжі, їсти із задоволенням, не запивати під час їжі, обов’язково й смачно снідати, не переїдати, не їсти одночасно фрукти й овочі. Звичайно ж, видання неодноразово поміщає й рецепти дешевих і корисних страв.

Агітуючи за ФІЗИЧНІ ВПРАВИ, автори публікацій віддають перевагу позитивним аргументам. Так, біг покращує пам’ять; рух знижує ризик раку шкіри, помагає роботі серця, нормалізує тиск, кров краще розносить кисень, відбувається запобігання остеопорозу, скидання зайвої ваги й затримка процесів старіння; рухавка рятує від маразму. Натомість мешканців Євросоюзу вбиває малорухомий спосіб життя: поширення гіподинамії й гіпертонії спричиняє 10% смертей у цих країнах. На користь вживання води промовляє таке дослідження: щобільше води випиваємо, тим менше ризик інфаркту й інсульту, утворення каміння у нирках і захворювань сечовивідних шляхів.

Тему ПОМІРНОСТІ У ЗВИЧКАХ найбільше сфокусовано на проблемі залежностей – хімічних, фізіологічних і психологічних. Призначення цих матеріалів – застерегти молоде покоління від набуття небезпечних схильностей, переважно до комп’ютерних ігор (шість статей) і тютюнопаління (три статті). Так, відеоігри можуть спровокувати епілепсію, віртуальна агресія притупляє реакцію на реальне життя, комп’ютерні ігри з елементами насильства негативно впливають на дітей, розвиваючи жорстокість. Про важливість цієї теми знову промовляє звернення редакції: «Поки не пізно, зупиніть вплив зла на вашу дитину» (2006. – № 12. – С. 27). Щодо паління дізнаємося, що курці дурніють швидше від некурців, куріння псує зір, пасивне куріння руйнує дитячі зуби (педагогічний аспект!). До «сучасних наркотиків» журналісти відносять шопінг, залежність від інтернету й азартних ігор, істерію довкруж мобільного зв’язку й поклоніння знаменитостям, ілюзію «відсутності часу» й переоцінку місця кар’єри в житті. Акцентовано шкоду носіння високих підборів, засмаги (створює небезпеку меланоми), татуювань (навіть тимчасових), штучних нігтів (викликають алергію) й губної помади.

ПРАЦЯ як така знаходить у виданні енергійне схвалення. Вона є перешкодою для спокус, ліками від ледарства, джерелом щастя й самовдосконалення. Труд закриває двері самодогоджанню, виховує старанність, моральну чистоту й стійкість. Це шлях прославляння Бога, здійснення мрії, служіння загальному благу, виявлення талантів, нагода євангелізації, досягнення вдоволення й самоповаги, можливість турбуватись про близьких.

СЕКРЕТИ ФІНАНСОВОГО УСПІХУ полягають в усвідомленні амбівалентної сутності багатства, чесності у справах, неприйнятності хабарництва, ставленні до ділового проекту як до релігійного служіння; користання з невігластва, слабості й невдачі інших журналісти кваліфікують як шахрайство. Справжній смисл виразу «фінансова свобода» полягає в свободі від фінансів, у здатності служити ними чужим нуждам. Вірний розподіл коштів полягає в необхідності відрізняти головне від другорядного (скажімо, пам’ятати, що мир у сім’ї важливіший од високих доходів), перевіряти свої бажання й потреби, планувати, заощаджувати, бути економними, не позбавляючи себе здорових радощів.

Оцінюючи стан сучасного суспільства, часопис наголошує на ДУХОВНИХ ПРИЧИНАХ СОЦІАЛЬНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ. Автори видання переконані, що найпоширеніші злочини сучасності – вбивство, зріст окультизму, розпуста, злодійство й шахрайство – є знаками останніх часів земної історії.

ВИСНОВКИ

Часопис «Твій шлях» пропонує поліпшити соціальний клімат у суспільстві через реформу сімейних стосунків, доброчинної життєвої позиції та відповідального ставлення до свого фізичного, душевного й духовного здоров’я. Дописувачі намагаються розкрити духовне коріння соціальних криз. У дайджесті запропоновано шляхи розв’язання соціальних суперностей на основі біблійних принципів. Через специфіку своїх статей, актуальність піднятих тем журнал «Твій шлях» може бути рекомендований для поширення у центрах соціальної реабілітації.

Максим Балаклицький

Рубрика: Рецензии, Церковь и медиа, Церковь и общество

Комментарии (2):

RSS канал Следите за поступлением новых комментариев к этой статье через RSS канал

Оставьте свой комментарий к статье:

Для форматирования своего комментария (жирный, курсив, цитировать) - выделите текст в окне курсором и нажмите одну из кнопок форматирования. Более подробно об этом читайте на странице "Помощь".
Если Вы желаете исправить свой комментарий или удалить его - напишите нам в редакцию.
Запрещается размещать комментарии через прокси-сервера, с целью скрыть свои данные.
Запрещается размещать комментарии с использованием множественных фиктивных имен с целью создать видимость участия в обсуждении группы людей. Постоянные псевдонимы допускаются.
Запрещается размещать в комментариях URL ссылки на статьи, размещенные на сайтах враждебных к Церкви АСД или призывающих к расколу, независимо от изложенного там материала.
Если, по Вашему мнению, какой-то комментарий является оскорбительным или унижающим Вас или Ваши религиозные верования, или является таковым в отношении других читателей - напишите нам в редакцию. Мы рассмотрим этот вопрос, и если нужно, примем меры.
© Интернет-газета "ПУТЬ", 2006-2017
При использовании материалов указывайте эл.ссылку на цитируемую статью, в бумажной публикации – короткую ссылку на наш ресурс. Все права на тексты принадлежат их авторам. Дизайн сайта: YOOtheme GmbH. Техническая поддержка сайта: info@asd.in.ua

Христианский телефон доверия: 0-800-30-20-20 (бесплатно по Украине), 8-800-100-18-44 (бесплатно по России)
или с мобильного: Life (093) 50-157-80, МТС (066) 707-000-5, Киевстар (098) 707-000-5.