Євхаристія Словом
Поляризованістть методів упливу на зміст та атмосферу і, власне, спілкування у колективній бесіді зацікавлених людей визначає непримиренність характерів (вони становлять суть) цілей, для досягнення яких використовується той чи інший метод.
До одного з полюсів заданої кулі належать сухі та непривабливі моралізаторство і дидактизм. Їх характерною рисою є те, що вони засновані на педантичному і безапеляційному виконанні плану у зазначений (як правило, мінімальний) термін. Носії цього методу ставлять „високі” задачі, але на практиці відбувається їх підміна досягненням того, що називає сам метод. Даний метод не називає конкретної мети, для досягнення якої він використовується, що, в свою чергу, дозволяє нам назвати саме його метою себе самого (робить для нього і мету, і спосіб її реалізації). Із самої назви методу випливає акцентування уваги на досягненні зовнішніх змін, відсутність глибини як під час самого використання даного методу, так і при отриманні результатів його застосування. Найчастіше методи, що його супроводжують – це тиск на світоглядні переконання і відсутність свободи альтернативного вибору.