Додому
Юрко прибіг з роботи, вивалив на стіл бартер – це такий розрахунок у вигляді крупи, цукру, та хліба – замість авансу. Сестра скривилась і фиркнула – не густо. До получки не дотягнемо. А чи грошима хоч щось дадуть? Ну, хоча б у получку?
Навряд чи. Хліб приноситиму кожен день по дві буханки, а от гроші прийдеться добувати після роботи.
То як добувати? Що ти верзеш? Ти куди хочеш вляпатись знову? – Нічого страшного. За кого ти мене маєш, Манюня? – Ми з Саньком і до одинадцятої вечора будемо мити машини. Саньок вже три дні миє. Каже – нормальок. А він пацан, що треба.






