Днями молодь міста Кривий Ріг зустрілася під дахом Церкви десятої громади, що на мікрорайоні Зарічний. Причиною цього став кінець щорічного тижня молитви (в кожній громаді проходили молодіжні зустрічі, де юні брати та сестри особливим чином, у спільній молитві, могли подякувати Господу за 2011 рік, що минає). Хлопці та дівчата, наділені Божими талантами, мали змогу також продемонструвати чим вони займалися упродовж 2011 року,
После перерыва и чехарды с составом, группа дала свой первый концерт — презентацию нового альбома «Я хочу жить».
В программе прозвучало 16 песен. Часть из них уже звучала на прежних выступлениях, и зал подпевал музыкантам, а некоторые песни прозвучали впервые.
26 листопада Східне регіональне Українське біблійне товариство провело у Харкові День Біблії – свято, яке щорічно відзначається в Україні з 2003 року. В рамках цієї події відбувся творчий фестиваль «Ковчег», котрий уже став традиційним і очікуваним.
У «Ковчезі» взяли участь християни різних деномінацій, які щиро виконували сольні, хорові пісні та ділилися міркуваннями щодо важливості Святого Письма в житті людини.
Була зима. Рита лежала в ліжку хвора, закутана, обложена подушками та вкрита простирадлами. Вона була зовсім непомітна на тому ліжку.
Було так тихо, аж моторошно. Неначе прірва навколо і з тиші, та ще з чогось незрозумілого, куди не знаю коли і як вона потрапила.
Рита була в полоні цієї прірви вже давно, десь вже два роки майже не вставала – зовсім. Та й до цього не знамо, скільки років боролася з цією прірвою, як та підступала.
А оце вже здалася, мабуть, їй в полон. В ті роки боротьби, довгі місяці відчаю, та болю змінювалися впертою надією побороти, перемогти оте щось незрозуміле та тяжке,
Беспомощный малыш лежал в реанимации. На него через стекло слёзно смотрела молодая женщина и шепотом кричала: «Нет, я не хочу расставаться с ним! Я его так полюбила, хотя носила под сердцем всего-то шесть месяцев!.. Верю, Бог нас не оставит!» В то время стоявший рядом заведующий реанимации размышлял: «Может, всё же пустить туда того священника из Мелитополя? Для ребёнка это был бы последний шанс»…
КАКОВА ВАША ИСТОРИЯ ОТНОШЕНИЙ С ГОСПОДОМ?
– С детства я понимал, что Бог есть. Часто видел, как моя бабушка-иудейка молится. Уже с ранних лет мне хотелось иметь с Господом отношения. И я пытался как-то обращаться
Марійка, заховавшись в кукурудзі на краєчку поля, сиділа на колінах і плакала. Було так боляче. Нещадним вогнем палила в грудях біда. Вона тужила і тужила, скрутившись в клубочок аж до землі, наче вростаючи в неї, отаким собі маленьким горбочком в квітчастому ситцевому сарафанчику і, таки, рівнялася з тією землею, і здаля не видно було, що то дівчинка. Неначе квіточки та трава на землі, та й усе. А Марійці хотілося сховатися ще б кудись, та куди? Куди сховаєшся від біди?
Мами більше не було. Її немає більше між небом та землею на цій землі. Її сьогодні зовсім, назавжди вже заховають під землю. Як це?! Померти назавжди, і все?
Якщо є ця клята смерть назавжди, то має бути так само і життя назавжди. А де воно, те життя назавжди?
Церковь адвентистов седьмого дня (АСД) – это традиционная христианская конфессия в Украине. Название церкви АСД происходит от главных принципов её вероучения. Это, прежде всего, вера во Второе Пришествие Иисуса Христа или адвентус (лат. – пришествие), а также соблюдение субботы – седьмого дня недели – Божьего дня, посвящённого поклонению, согласно четвертой заповеди закона Божьего. Как первый, так и второй принципы основаны на Священном фундаменте – Библии. Во все века на территории Украины, начиная от апостолов первого века, были люди, которые верили и ожидали второго пришествия Иисуса Христа на землю.