Месяц назад супруги Базарбаевы обращались в нашу редакцию с просьбой помочь Маткериму Ибрагимовичу с дорогостоящим поддерживающим лечением цирроза печени последней стадии. Татьяна и Маткерим сердечно благодарны всем, кто помог собрать необходимую сумму 2000 грн. на курс лечения, который дал положительный эффект. Однако в связи с непредвиденными обстоятельствами здоровье Маткерима ухудшилось, и ему необходима срочная операция на кишечнике.

Самый неприятный вопрос для верующего человека: «Стал ли ты лучше, ходя с Богом?» Ну как можно на него ответить на него положительно, если Писание учит сравнивать свою жизнь с абсолютным стандартом Божьего совершенства? При этом в той же Библии мы читаем, что ни один праведник не достиг безгрешного состояния. Давайте искать решение этой дилеммы.

В этом уроке мы коснёмся еще одного аспекта характера Иисуса, Он проявлял сочувствие и сострадание к людям. Матфей хорошо описывает один такой момент, и это будет нашим памятным стихом:

«И, выйдя, Иисус увидел множество людей и сжалился над ними, и исцелил больных их» (Мф.14:14).

Даже если мы этого не замечаем, по соседству с нами живут особенные люди. Со своим способом общения и восприятия информации об окружающем мире. Это 52 тысячи украинцев с нарушением или лишенных слуха. И эти люди дети Божьи и тоже должны знать истину о Боге.

До написання цих роздумів мене спонукала розмова з молодим чоловіком, з яким доля звела в одному купе потягу Львів-Сімферополь кілька років тому. Я повертався додому після оздоровлення у трускавецькому санаторію, а молодий чоловік, як виявилося згодом, їхав на лікування у Cакський санаторій імені Бурденка. Як це, зазвичай, стається в подібних ситуаціях, ми швидко порозумілися. Я поцікавився, що за проблема із здоров’єм змусила молодого чоловіка користатись санаторним лікуванням. Той розповів, що при совєтах, будучи курсантом військового училища, мав направлення на стажування у ракетному дивізіоні і там отримав критичну дозу опромінення, і тепер військкомат організовує йому санаторне лікування.

Геннадий Юрьевич Мильковский жил на востоке Украины, но два года назад ему пришлось оставить родной Покровск (ранее — Красноармейск) и уехать в Киев. В июне 2016 он принял водное крещение и присоединился к Церкви адвентистов седьмого дня. О своем жизненном пути он рассказывает в этом интервью.

Расскажите, пожалуйста, чем Вы занимались на Донбассе?

Я жил в городе Красноармейске (сейчас Покровск) Донецкой области. У меня была своя художественная мастерская, мы занимались рекламой и дизайном. Большую часть жизни я работал фотографом, но были и другие занятия.

До редакції інтернет-газети «Путь» звернулася Вікторія Погоріла, мати тринадцятирічної Кристини, якій необхідна термінова операція у зв’язку із рідкісною пухлиною мозку.

Вікторія пише: «Я мама трьох діток. Звертаюся до вас із великим проханням допомогти моїй старшій 13-рiчнiй донечці Кристинці. У неї дуже рідкісне захворювання — гамартома гіпоталамуса (пухлина головного мозку), яке зустрічається у однієї дитини із 200 тисяч у всьому світі. Через цю пухлину у Кристини кожного дня стаються напади епілепсії, під час яких вона падає та дуже раниться. Приступи постійно ускладнюються.