Біблійна культура й постатеїстичне суспільство
Під таким гаслом 14 грудня у Харківському національному університеті імені Василя Каразіна (ХНУ) пройшов семінар-диспут, у якому взяли участь викладачі й студенти Університету, що належать до різних віросповідань од християнства до атеїзму.
Було виголошено шість доповідей, які стосувалися місця біблійних цінностей у сучасному суспільстві, спроб пояснити ставлення секулярної людини до релігійних питань, впливу рок-музики на свідомість людини, а також «релігійних» функцій масової культури, зокрема, комп’ютерних ігор.
Організаторами семінару-диспуту постали Християнський науково-освітній центр (Харків) разом з кафедрою теорії культури й філософії науки ХНУ.
Такі заходи проводяться неформально серед зацікавлених осіб, тому на них панує демократична атмосфера діалогу й прагнення до знань, а не «перемоги» в суперечці. Якимсь «ультравіруючим» вони можуть здатися безрезультатними: якщо ніхто ж після цього семінару не прийшов ні до якої церкви й ніхто ніяку церкву не залишив, який тоді смисл у цій розмові? Смисл той, що діалог, себто розмова двох, це завжди ризик взаємного впливу, яка вимагає культури, терпіння й такту. Мабуть, складно згадати час, коли в українських вузах була можливість такої толерантної розмови людей з різних ідеологічних платформ. Університетська молодь перебуває, якщо вжити термін Джона Пауліна, в осередді секуляризації, тобто зазнає найбільшого тиску світського світогляду, в якому вже більше двох віків майже немає місця для релігійної віри. Зрозуміти її, дібрати слова й аргументи для такої бесіди далеко не легко. Набагато простіше заперечити саму можливість порозуміння, ховаючи за нею страх поразки. Сьогодні є можливість говорити про Христа сучасним інтелектуалам. Тільки треба бути готовим до такої розмови.
Подібні заходи походять з початку 1990-х, коли Університет претендував на вступ до світової спільноти класичних університетів. Одною з вимог до такого визнання була наявність богословського факультету. Звичайно, для вчорашніх атеїстів ця вістка була шоком: все життя студіювати марксизм, щоб кінець-кінцем учити спудеїв «істинній вірі». Навіть якщо на таке наважитися, то як учити? По яких книжках? Церковних? Якої церкви? Збирати по «крихтах» і архівах «світське» богослов’я розстріляних більшовиками викладачів духовних академій? Звичайно, такі гострі питання не розв’язати зразу. Тож намаганням рухатись у цьому напрямку стала щорічна наукова конференція під умовною назвою «Наука і релігія», що проводиться в листопаді й збирає «наближених» до релігії осіб з різних міст України. За матеріалами цієї конференції видається збірка наукових праць.
Докладніше про конференцію «Наука і релігія» можна дізнатись на кафедрі теорії культури й філософії науки ХНУ за тел. (8-057) 707-55-72 або у доцента кафедри Ігоря Білецького за тел. (8-0572) 65-05-44.
Про діяльність Християнського науково-освітнього центру можна дізнатись у його керівника Володимира Журби: kec@bk.ru
Максим Балаклицький
Фото автора