Це сталося зі мною та моїм напарником Сьомою в Сумській області, м. Буринь. Ми розповсюджували духовну літературу про здоров’я та сім’ю. Йдучи вулицями, я ділився думками, що вчора продав книги про здоров’я, а сьогодні хочеться, щоб люди придбали духовну літературу. Пройшли чимало будинків, і якось зустрілась бабуся. Та, як виявилося, книги її зовсім не цікавили. Але її сусід помітив наше спілкування і підбіг дізнатися, про що йде мова. Гортаючи книгу «Руководство к Библии», він зупинився на сторінці про суботу і сказав: «Це баптистська книга». Я відповів: «Ця книга не може бути баптистською, бо вони святкують неділю, а не суботу». Чоловік настільки зацікавився, що навіть призначив зустріч у себе вдома увечері.
Всеволод, як він представився, зустрів нас гостинно. У нього було багато питань щодо суботи. Ми пояснили, що це одна з десяти заповідей Божих, що день суботній святкували навіть апостоли після воскресіння і вознесіння Христа (Дії 13:42-44). Текст з Біблії переконав Всеволода, що це справді так. Його цікавість до духовної літератури зросла ще більше. Особливе враження на нього справив п’ятитомник Олени Вайт «Конфлікт віків». Він вирішив будь-що придбати його, хоча коштів не було. Гроші мали з’явитись в суботу. Я відповів, що ми не зможемо прийти в суботу, бо місцева церква АСД запросила нас на конгрес. Всеволод хвилювався, що в нього не буде грошей в інший день. Сьома пояснив, що по заповіді ми нічого не купуємо і не продаємо, бо так говорить Господь. Наш новий знайомий сумнівався, а я сказав, що на все воля Божа. В неділю ми призначили зустріч. Дома ми молилися за Всеволода в групі, бо розуміли, що у людей рідко виникає бажання придбати всі п’ять томів одразу.
В неділю Всеволод нас чекав з величезним нетерпінням. Його цікавило все, а особливо, що відбувалося на конгресі. Нам було що розповісти і про знахідку Ноєвого ковчега на горі Арарат, і про нові дослідження ковчега вченими. Всеволод був у захопленні і дуже шкодував, що не пішов з нами. Так як він і передбачав, коштів у нього не залишилося. Але ми не впадали у відчай, бо до вівторка все могло змінитися.
Це був останній день нашої роботи в Бурині. Наступна наша зустріч відбулася в понеділок увечері. Це було дуже тепле та приємне спілкування. Ми щиро ділилися досвідами з Богом, своїми враженнями про Буринь. Сестра Всеволода також приєдналася до нас. Наостанок наш новий друг переглянув ще раз «Конфлікт віків», сказавши: «Я їх беру. Це буде мені, моїй сім’ї, дітям і онукам!» Я був надзвичайно щасливий, що Господь відповів на нашу молитву і відкрив його серце слухати Слово Боже. На прощання ми сфотографувалися серед квітів. Всеволод був дуже задоволений, що познайомився з нами. Нам також не хотілося розлучатись.
Господь нас запевняє: «І Я вам кажу: просіть, — і буде вам дано, шукайте – і знайдете, стукайте – і відчинять вам!» (Лк. 11:9)
Володимир Трав’янко
тел. 8-044-75-5-42-13