Євген Гряненко запитує: Хто такі сини Божі в даному тексті?
“Буття 6:2 тоді сини Божі побачили дочок людських, що вони красиві, і брали їх собі за жінку, яку хто вибрав”.
Відповідь: Вітаю Євгене!
- Ангели (занепалі духи)
Аргументи:
У книзі Іова 1:6 та Іова 2:1 термін “сини Божі” використовується для позначення небесних істот, ангелів.
Септуагінта (давньогрецький переклад Старого Завіту) інтерпретує цей текст так, що “сини Божі” є ангелами.
В Юд. 1:6–7 та 2 Петра. 2:4 згадується покарання за гріх ангелів, які “залишили своє помешкання”, що може бути пов’язане з цим епізодом.
Проблеми:
Ангели описуються як безтілесні істоти і, за словами Ісуса (Матв. 22:30), не одружуються і не виходять заміж.
Якщо розуміти “сини Божі” як ангелів, це створює питання про фізичну природу їхньої взаємодії з людьми.
- Нащадки Сіфа (праведна лінія людства)
Аргументи:
Сифіти (нащадки Сифа) традиційно вважалися “синами Божими” через їхню вірність Богу, на відміну від нащадків Каїна.
У контексті Старого Завіту термін “син Божий” іноді означає людей, які мають особливий зв’язок з Богом (наприклад, Вих. 4:22, де Ізраїль названий “сином Божим”).
Це пояснює згадку про змішування двох людських ліній (Сіфа та Каїна), що могло призвести до морального занепаду.
Текст говорить про незвичайний гріх, який викликав божественне покарання (потоп)
- Могутні правителі чи династії давнини
Аргументи:
У стародавніх близькосхідних культурах правителів чи царів іноді називали “синами божества”, підкреслюючи їхній божественний статус.
“Сини Божі” могли бути людьми високого соціального статусу, які брали собі жінок, незважаючи на їхню волю, що відповідало практиці “право сильного”.
Проблеми:
Такий погляд не пояснює наступну згадку велетнів (“нефілімів”) у Буття 6:4.
Короткий підсумок
Кожна з цих інтерпретацій має свої плюси та мінуси, і вибір залежить від богословського підходу.
