Наталія запитує: Чому Отець залишив Ісуса в той момент коли Йому найбільше потрібна була підтримка Матвія 27:46?
Відповідає Бакалаврант богослов’я Лакатош Євген
Добрий день!
Дякую за ваше запитання!
Розглядаючи ваше запитання, хочеться відмітити декілька основних моментів по цій темі. По-перше хочу зазначити, що слова Христа які Він промовив перед смертю в Матвія 27:46 «А о дев’ятій годині Ісус скрикнув гучним голосом, кажучи: Елі, Елі, лема савахтані?
Тобто: Боже Мій, Боже Мій, чому Ти Мене покинув?» вже були проголошені Давидом в месіанському Псалмі 21:2 «Боже, Боже мій! Вислухай мене. Чому Ти мене покинув? Слова моїх переступів далекі від мого спасіння».
Знаючи цей факт, ми можемо припустити що Христос досліджуючи свого часу Писання, не раз зустрічався з Псалмом 21, і як Месія розумів, що ці слова в майбутньому належить сказати та пережити Йому, і ми знаємо із Священного Писання, що будучи на землі, Ісус Христос цитував багато СЗ текстів наприклад: Лк 24:27; Мф13:14; Мф 26:56; Лк 4:20-21. Всі ці тексти Він застосовував по відношенню до себе, зокрема і псалми Давида, і цей факт говорить про те, що цілком вірогідно, псалом 21 який весь теологічний світ визнав месіанським, був відомий Христу і осмислений за час Його земного служіння.
Але цікаве місце в тому ж Псалмі 21 є продовження Давидом молитви де він говорить: Псалом 21:25 «Адже Він не погордував і не знехтував молитвою бідного, і не відвернув Свого обличчя від мене, а коли я закликав до Нього, то Він вислухав мене». Отже згідно цих слів, ми можемо зробити висновок, якщо Бог по словам Псалмиста не залишив його, але вислухав і тим самим потішив страждаючу душу, в той час коли емоції, розум, та обставини, говорили що він залишений Богом, то справедливо застосувати ці слова і по відношенню до Ісуса Христа, який був образом всіх месіанських псалмів зокрема і Псалму 21.
Але чому ж Ісус, знаючи про те, що Отець поруч і не залишив Його, все ж проголошує слова: «Боже Мій, Боже Мій, чому Ти Мене покинув?» Річ в тому, що Христос Той хто по власному бажанню приніс себе в жертву за гріх всього світу як свідчить про це пророк Ісая в Ісаї 53:4 — 5
Він несе наші гріхи і за нас страждає, а ми вважали, що він у болі і в рані, і в скорботі. Він же зранений був через наші беззаконня і терпів хворобу через наші гріхи. На ньому — покарання задля нашого миру, його раною ми зцілилися.
Він, слава Небес, який ніколи не знав розділення з Отцем, із-за наших гріхів які лягли на великим тягарем, був розділений з Отцем що принесло Ісусу не аби яких страждань. І саме в той час коли тягар гріхів розділили Бога Отця і Бога Сина, Він вимовив слова: «Боже Мій, Боже Мій, чому Ти Мене покинув?» Але ці слова треба розуміти в контексті тісних відносин Бога Отця І Сина, Отець закрив своє лице від Христа так як не може миритися чи йти на компроміс з Гріхом, але не залишив Його, чому ми робимо такий висновок? Луки 23:42 «І додав: Ісусе, згадай мене, коли прийдеш у Царство Твоє!» cаме ця дія Бога, свідчили більше за будь-які слова що Отець поруч з Сином, тому що ніхто інший не здатний змінити думки грішника в напрямку покаяння за такий короткій проміжок часу окрім Бога, який своєю дією на серце розбійника показав Сину, що Він ближче ніж Христу може здаватися.
Надіюсь що зміг дати відповідь на ваше запитання, ще на останок хочу добавити, Що як у випадку з Христом, Отець та Ісус ніколи не залишать того, хто потребує Божої присутності в своєму житті, бо кому як не Богу знати що таке втратити зв’язок з небом, тому Він співчуває всім грішникам та не покидає їх до моменту поки вони самі остаточно не покинуть Його не давши шансу Богу спасти Їх!
До побачення!
