Питання: «Я віруюча вже 30 років, регулярно відвідую церкву, співаю в хорі, молюся, але мене відвідують думки, що раптом мені Бог скаже «не знаю вас, відійдіть від мене…» за виконані мною гріхи?»
Відповідає Максим Стінковий, бакалаврант богослов’я, 19.11.2023
Вітаю!
Перш за все в тексті Євреїв 10:16 потрібно звернути особливу увагу на фразу: «грішимо самовільно». Форма грецького дієслова, що тут вжито «αμαρτανοντων» (хамартантон) показує на тривалість цієї дії. Тобто іншими словами, коли людина довгий час продовжує це робити усвідомлюючи, що це погано, але все одно продовжує робити. Це той момент, коли людині вже не соромно за свій вчинок. Вона перестала вважати це чимось жахливим.
А для всіх, хто відчуває сором по скоєному гріху і печаль за цим вчинком Христос закликає: «Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою!» (Вiд Матвiя 11:28). Він каже: «а того, хто до Мене приходить, Я не вижену геть» (Івана 6:37). Все, що необхідно зробити в такій ситуації це впасти на колінна і щиро поросити прощення в Нього. «Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від неправди всілякої» (1 Івана 1:9).
З повагою Максим!
