Роман запитує: Здравствуйте, как вы считаете как Бог относится к влюбленности между мужчиной и женщиной, при условии что они не имеют интимных отношений до заключения будущего брака. Недавно встретилось мнение представителя православия по этому вопросу, цитата: Лично я считаю любовь половую, плотскую, самым ничтожным и незначащим чувством, толкающим в основном на дурное и достойным самого негативного отношения. Нигде в библии не указано что браки должны заключаться исходя из каких бы то ни было чувств друг к другу, браки должны быть по расчету. Я задумался, а действительно ли все так плохо и может они правы? Я же считал, что влюбленность лишь первый этап, когда люди притягиваются друг к другу, затем если они не страдают эгоизмом и готовы пожертвовать чем-то своим ради счастья возлюбленного возникает любовь, которая при совместном преодолении трудностей должна только крепнуть. Так кто же из нас прав?
Відповідь: Вітання, Роман!
Давайте поглянемо на дане питання через прийняту всіма канонічну Біблію, адже для нас, віруючих це певний орієнтир – бо це Слово Боже. І хай вона дасть відповідь. Питання цікаве, адже чимало православних діячів кажуть як той якого ви процитували. Та так було не завжди. Під впливом грецької філософії (платонівський дуалізм та стоїцизм) та елліністичних римських культів вони постулювали дихотомію між тілесним і духовним началом, а чистоту почали асоціювати зі статевою стриманістю, а всілякі тілесні задоволення (зокрема сексуальні) визнали злом. Тобто, даний погляд ґрунтується не на Біблії, а на людських (нерідко язичницьких) переданнях.
А що ж каже Писання? Давайте поглянемо на початок, коли Господь лише створив нашу планету, в Едемі Він створює як чоловіка, так і жінку. І, варто зазначити, що коли перед Адамом були проведені всі тварини, і людина побачила що всі мають пару, то Адам засумував, бо в нього нікого не було (Буття 2:18,20). І ця самотність, нестача заповнюється лише тоді, коли він бачить жінку, усвідомлюючи свою сексуальність. І в той самий момент, Адам співає дуже відомий гімн: “кістка від кісток моїх і плоть від плоті моєї” вказує на те, що описувана людина настільки ж близька, як і власне тіло. Йдеться про фізичну єдність, “спільність турботи, вірності та відповідальності”. І коли чоловік і дружина стають “однією плоттю” (Буття 2:24), це має на увазі не тільки секс, а й єдність, цілковиту єдність у всіх аспектах життя: фізичній, фізичній та емоційній, соціальній, соціальній, інтелектуальній, емоційній, духовній. Концепція “однієї плоті” означає, що недостатньо шукати в шлюбі лише фізичної сумісності: подружжю не менш важливо знайти гармонію в питаннях релігійної віри.
Павло пише любіть дружин в посланні до Колоссян 3:19 пише наступні слова: «Чоловіки, любіть дружин своїх, і не будьте суворі до них!». Так, він також і пише, що можна утримуватись від шлюбу, але погляньте, Павло називає це даром і не застосовує до всіх, а лише до деяких. «але кожен має від Бога свій дар, один так, інший так».1 до Коринтян 7:7.
Ми торкались сімейного аспекту, щоб показати, що Господь створив сім’ю як те, до чого варто прагнути, а не лише «по розрахунку» і Бог заохочує інтимні стосунки лише після того, як чоловік та жінка будуть однією сім’єю. І дійсно, закоханість, період зустрічань орієнтований на те, щоб поглянути чи підходите ви один одному, дослідити це питання із молитвою та спілкуванням з партнером.
Для більш глибокого вивчання даного аспекту життя, можете прочитати книгу «Пляма Яхве» Річарда Девідсона
З повагою,
Вадим Довбня, бакалаврант богослов’я
