представленої на здобуття наукового ступеня доктора наук із соціальних комунікацій за спеціальністю 27.00.04 – теорія та історія журналістики
Зміст автореферату дисертації, представленої до захисту, доводить, що проблематика проведеного автором дослідження є значно глибшою, аніж заявлена в назві тема, адже в роботі йдеться не тільки про ґенезу протестантської журналістики в Україні, а про актуальне явище медіатизації протестантизму, тобто представлення його образу в ЗМІ, входження протестантизму через медіа в громадське життя.
Такий розгляд історії та сучасного стану протестантських медіа та протестантської публіцистики дозволяє побачити за окремими фактами та тенденціями нову актуальну наукову проблему – медійний образ релігії заступає її реальний образ, релігія впливає на аудиторію усе частіше через медіа, аніж безпосередньо.
Як доводить текст автореферату, дослідник зосередився на вивченні медіатизації релігії в Україні; типологічній спадкоємності протестантської журналістики з видавничою справою спільнот і центрів цієї конфесії; специфіці аудиторії протестантської журналістики; визначальних характеристиках протестантських медіа України; перспективах взаємодії релігійних засобів масової комунікації із загальним журналістським процесом України.
При цьому цілу низку запитань викликав термін «міні-медіа», який автор використовує в роботі з посиланням на Д. Сміта. Чи є цей термін синонімом словосполучення «нішеві медіа»? А якщо так, чому дисертант не користується останнім як вже введеним у науковий обіг? Чи варто розуміти одне з завдань дисертації: «Співвіднести місце мас-медіа і міні-медіа в релігійній комунікації та особливості їхнього впливу на аудиторії», – так, що автор не відносить досліджувані протестантські видання (міні-медіа) до мас-медіа?
Незважаючи на вказані запитання, здійснене дисертантом дослідження справляє ґрунтовне враження: в ньому вичерпно розкрито основні тенденції функціонування протестантської журналістики України, специфіку її змістового наповнення, жанрової палітри, потенціал ринкової стратегії протестантських ЗМІ. Автореферат дає можливість зробити висновок, що всі завдання, які стояли перед дисертантом, були успішно реалізовані.
З огляду на це, можна зробити висновок, що Балаклицький Максим Анатолійович заслуговує на присудження наукового ступеня доктора наук із соціальних комунікацій зі спеціальності 27.00.04 – теорія та історія журналістики.
Доктор філологічних наук, професор, професор кафедри журналістики Чорноморського державного університету ім. Петра Могили Яблоновська Наталя Всеволодівна