Мало в чому так сильно відчувається православне коріння слов’янського протестантизму, як у розумінні потреби в інтелектуальному розвитку, т.зв. «формальній» освіті. Реформація і Контрреформація великою мірою здійснювалися на просвітницькому полі; з тих часів країни чи місцевості з переважаючим протестантським населенням характеризуються високим рівнем грамотності. У підсумку, римсько-католицькі університети пропонують найвищу в світі якість освіти; водночас маємо засновані протестантами Гарвард, Йель, Прінстон. Неможливо переоцінити культуротворче значення перекладів Біблії національними мовами, котрі до сих пір є «візитною карткою» протестантських місій.
Однак на пострадянському просторі освіта, професіоналізм, суспільний статус були недосяжними характеристиками для протестантства – забороненої та переслідуваної релігійної меншини. Це були абстрактні поняття, що до краху СРСР практично не з’являлися на порядку денному цих конфесій.
———————