Бажання побувати на Польовій школі зміцнялося з тих часів, багато хто, побувавши там, вертався наповненний враженнями і починав захоплено ділитись ними. Час минав, але з багатьох обставин я й багато хто з братів і сестер не могли це зробити. Та добре, що є Всевидящий і Всезнаючий, навіть серця людські. Слава Йому! Благодійна рука Всевишнього донесла до кожного з нас, особисто, Польову школу у вигляді посібника.
Коли ми взялися за ці книжечки, сталися дива й відкриття на кожному кроці. Всі ми читаємо регулярно Слово Боже, готуємось до субботньої школи і вже, думалось, дещо знаємо.
Cказано: „Исследуйте писания”… Ми ж наче так і робили. Але виявилось, що дослідження Біблії – ціла наука, якої до пуття не знаємо:
1) Ми не досліджуємо Біблію, а просто читаємо, і в результаті без глибини розуміння Слова все швидко забувається.
2) У процесі застосування цих методик з’явилось нове розуміння Слова, наприклад:
Иезекииль 28:11-19. Ці тексти всі добре знають і начебто розуміють. Та не зовсім так. Багато разів доводилось читати й говорити іншим, що вони означають. І ось, я, досліджуючи, раптом як „озарение”. Тексти 28:12 – Бог говорить; ти печать совершенства, а текст 27:3 – сам сатана сказав;- я совершенство красоты. І ось в чому гордість: не відтиск Великого Зодчого, усвідомлення Його творінням, а велике „я”.
3) Правило шосте показало, які поверхові наші знання, і як ми потребуємо допоміжної літератури для вивчення Слова згідно історичного періоду, тогочасної культури й моральних цінностей. Прочитавши книгу Йони, думали, чому ж він не послухав Господа, ми, можливо, були б слухняніші. А коли дослідили, що коїлось у той час у Ніневії, зрозуміли пророка: нелегко було йти в таке місце. Після цього моїм братам і сестрам просто стали край необхідні нові книги (я займаюсь розповсюдженням літератури): публікації Духа пророцтва, Опаріна, Волкославського, Симфонії та інші.
4) Досліджуючи урок сьомий, зрозуміли, що молитва наша іноді буває сухою доповіддю, а не діалогом.
5) Досліджуючи урок восьмий, побачили; як же неправильно ми поводимось на богослужінні; що ми повинні приготуватись, тільки підходячи до воріт молитовного дому. Як було сказано Мойсею: «сними обувь свою, ибо земля, на которой ты стоишь, земля святая». Особисто мені відкрилось іще й те, що на Небі також є Церква: Е.Уайт, св. для Церкви стр.122, том 6: «Церковь Божья на земле едина с Церковью Божьей на Небе». Аякже ! Там же Храм!
Коли читала урок п’ятий, день п’ятий (Е. Уайт, «Патриархи и пророки” гл. 30 про святилище, що побудували на землі ізраїльтяни „ Эти занавеси подобны внутреннему покрову…” , і ще з книги „ Великая борьба”, як усе зі стелею включно було вкрито золотом (не шкурами, як я до цього думала), у мене неначе у видінні ясно здалось, як там красиво.
6) Урок дванадцятий показав, що ми ведем далеко не здоровий спосіб життя . І що ідеал здоров’я – не тільки не їсти свинину й пити воду.
Просто завирувало в душах наших: розмови, міркування, свідчення й потреба в перебудові, в нових знаннях із цього питання (а відтак знову потреба в книгах про здоров’я, які мені замовили). Одна із сестер радо повідомила: ”Я перейшла на двохразове харчування”. А я особисто відмовилась од солі, м’яса, риби, яєць, які споживала хоч і іноді. Почала їсти яблука, які до цього їсти не любила, та ще й багато чого… Веду уроки за програмою „Етичне виховання і здоровий образ життя”, а сама (от гріх!) по-справжньому не живу цим. Коли посібник добігав кінця, всі захвилювалися, а чи будуть іще такі.
Радію, що ми почали пробуджуватись. Сестра з Компаніївки Валентина Бреус почала писати вірші, хоч ніколи не робила цього. У мене виникають цілі проповіді, а деякі – навіть віршовані. Славлю великого мудрого Бога, Який дарував мудрість братам скласти цей посібник. Хай Господь їх рясно благословить! Слава, слава Йому! А всім, хто готував посібник, велика від нас подяка. Чекаємо на продовження!
З любов’ю і повагою, брати й сестри церкви адвентистів сьомого дня міста Бобринець Кіровоградської області
Євгенія Бевзенко
Фото Віктора Чупруна
