У Кривому Розі 1 травня стартував імпровізований Тиждень відродження під назвою «Успіх». Чому імпровізований? Тому що відбулося всього чотири зустрічі, – чотири дні. Акцент робився на ідеї відродження, а «тиждень» указував на повноту, досконалість. Добре, якщо воно вдалось.
Бо ще з уроків біології пам’ятаю, що цей самий процес відродження – складна річ. А якщо справа стосується людської душі – краще друзям і знайомим не лізти. Тобто це приватна, особиста справа людини і Бога.
Лекції читав пастор Олександр Мещеряков, Олександр Слюсарський перекладав їх мовою жестів, а Господь виконував найвідповідальнішу роботу – торкався сердець людей.
А їх зібралося не багато і не мало – близько 120 осіб, і майже всі молодого віку. Таке зараз можна побачити лише в фільмі Коламбія Пікчерз або ж якомусь фантастичному «екшені». Бо церковної молоді в час прогресу технологій, гламуру та що-Диявол-видумає-завтра суттєво поменшало.
Іменними листами на «тиждень» було запрошено друзів і знайомих, які довгий час не відвідували церкву.
Чудовим символом служіння людям на завершення стало відпускання кульок, наповнених гелієм в небо. Всередині кожної було невеличке послання від Бога. Сподіваємося, вони знайшли своїх адресатів.
Як будівництво будинку, зруйнованого вітрами, розпочинається з першої цеглини, так і Тиждень відродження в Кривому Розі вважаємо першою цеглиною в будівництві Господньої дієвої церкви.
Естафету будівництва прийматимуть дніпропетровці. Побажаймо їм особистих стосунків із Христом.
