Ігор запитує: Що хотів сказати Еклезіаст у цьому тексті?
Екклезiяст 7:28: “²⁸ Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я люди́ну знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма́ не знайшов!”
Відповідь:Добрий день, Ігор!
Цей уривок необхідно читати в контексті. Пропоную прочитати поряд тексти, що стоять попереду і позаду того уривка який вас цікавить.
(Нижче будуть приводитись тексти в сучасному перекладі Рафаїла Турконяка).
ЕКЛЕЗІАСТА 7:27-29:
“²⁷ Нарешті, — сказав Еклезіаст, — досліджуючи одне за одним, ось до чого я дійшов:
²⁸ Те, чого шукала моя душа, але чого я так і не знайшов: серед тисячі народу я знайшов одну Людину, проте між ними усіма я не знайшов жодної жінки…
²⁹ Крім того, я зробив ще одне відкриття: Бог створив людину справедливою, але люди пустились на пошуки різних хитрих вигадок”.
Очевидно, у текстах із 27 по 29 виражено загальне розчарування Соломона людьми.
Коли він зустрічався з людиною, то чекав від нього багато чого, але потім, дізнавшись його краще, втрачав надію. Ніхто не відповідав його ідеалу.
Припустимо, він бачив когось, хто був досить привабливим. Він думав:
«Треба краще познайомитися з цією людиною. Я хотів би потоваришувати з ним».
Але чим ближче він дізнавався про нового знайомого, тим більше розчаровувався в ньому. Він побачив, що досконалих незнайомців немає, а знайомство веде до зневаги.
Соломон вирішив підрахувати кількість друзів, які повністю задовольнили його та не розчарували його надій. З усіх, кого він знав, скільки людей виявилося його “братами за духом”?
Він невпинно шукав досконалу людину, але не зустрів жодного. Усі, хто йому зустрічався, мали якісь недоліки чи слабкості.
Він виявив, що добрі чоловіки – рідкість, а добрі жінки – тим більше. Він знайшов одного чоловіка з тисячі, який наблизився до його ідеалу і став вірним, надійним, безкорисливим другом.
Але йому не вдалося знайти жодної жінки з тисячі, яка б здалася йому хоча б близькою до досконалості. Він не знайшов жінку між усіма ними.
Такий вираз чоловічого шовінізму здається нам сьогодні незрозумілим та образливим, але це тому, що ми судимо на підставі християнських принципів та цінностей.
Для ортодоксального іудея, який щодня дякував Богові за те, що не народився жінкою, подібне не здавалося шокуючим. Не шокує це представників інших культур, де на жінок дивляться як на рабинь або як на власність.
Коментатори знаходять багато способів згладити різкість цих слів Соломона, але всі їхні добрі наміри ні до чого не призводять. Справа в тому, що Еклезіаст, швидше за все, говорить те, що думає.
З повагою, Антон Хмильов, бакалаврант богослів’я.
