Думаю що одне із важливих свідчень це свідчення всього життя людини. Але якщо говорити щось конкретніше то в цьому контексті хотів би виразити не менш важливе свідчення. Тож все по порядку.
В нашій громаді є брат який вже дуже довгий час, можливо десь більше року, вже не відвідує богослужіння, і по певним своїм духовним причинам не мав такого бажання. Десь трохи більше неділі назад я помолився і вирішив йому зателефонувати. В розмові з ним я старався торкатися в основному духовних тем, без жодної критики. Наша розмова пройшла спокійно, дружелюбна. І ось відразу, в наступну суботу, це 14.12. 24 року він з’являється на богослужінні, незважаючи що це був найхолодніший день за весь останній період в цьому зимовому сезоні. Для мене це було радісною несподіванкою. Чесно говорячи я навіть не думав про те що він може прийти на богослужіння. В цій історії хочу прославити Бога, який своєю любов’ю притягує людей до себе. Бо не моя розмова з цим братом привела його до церкви, а Бог. А якщо я й говорив щось правильно, то це також заслуга Бога. Чому це важливе свідчення? Бо навернення людей це радість і на небесах, для спасіння.
З повагою Петро.
