Наталія питає: «Чому в нашій церкві одна людина може підняти руку на іншу, причому чоловік на жінку, а керівництво це прикриває тому що вона багата, а друга бідна?»
Відповідь: Вітаю, Наталія!
Мені шкода, що вам довелося зустрітися з подібною ситуацією. І дійсно, те, що хтось проявляє насильство по відношенню до іншої людини – не є добре. Біблія явно не підтримує такого. Але, нажаль, навіть якщо людина називає себе християнином, це не виключає фактору того, що вона може робити лихі справи. Саме тому, якщо людина ходить до церкви, несе якесь служіння та здається благочестивою, це ще не означає, що вона не грішить та не робить нічого подібного, про що ви пишете. Нажаль, але це реалії життя на цій гріховній землі. Це ні в якому разі не виправдовує ту людину, тому що вона чинить гріх. Але ми повинні розуміти, що церква – це люди, і вона не є місцем, де все ідеально. Наша мета відвідування церкви – служіння Богу та людям. Навіть не дивлячись на такі обставини.
Це ж стосується і моменту, що керівництво прикриває такі вчинки, тому що та людина має статус та гроші. Дуже шкода, що так відбувається. Але ми також повинні розуміти, що ті, хто займає керівні посади, вони також люди, вони слабкі, немічні та гріховні. Ніхто з нас не застрахований від того, аби тяжіти до того, або іншого гріха.
Ми можемо вирішувати це питання за принципом, який запропонував Ісус що записано в Євангелії від Матвія, в вісімнадцятому розділі з п’ятнадцятого по сімнадцятий тексти. Але якщо ніхто з них нас не послухає, то це вже їх особиста відповідальність перед Богом, за яку вони дадуть відповідь. Наша ж відповідальність, бути самим вірними Богові не дивлячись на будь-які обставини, молитися за цих людей та як написано в посланні Якова п’ятому розділі, дев’ятнадцятому та двадцятому текстах – сказати про те, що брат або сестра, відійшли від правильного шляху та чинять гріх.
Дуже сподіваюся, що вся ця ситуація якомога швидше вирішиться. Благословень!
З повагою, Шендер Олександр, бакалавр богослов’я.