Філософська і богословська спадщина Київської духовної академії (1819‒1924): досвід археографічних і бібліографічних студій : зб. наук. пр. / упоряд. і наук. ред. М. Л. Ткачук. ‒ К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2019. — 152 с.
Автор цієї наукової роботи є провідним українським істориком філософії з докторським званням у філософських науках та заслуженим діячем науки і техніки України. Ткачук Марина Леонідівна є автором більше ніж 400 публікацій, включаючи її найновішу роботу «Філософська і богословська спадщина Київської духовної академії (1819‒1924): досвід археографічних і бібліографічних студій».
Вона також займає посаду декана факультету гуманітарних наук Національного університету “Києво-Могилянська академія”, є членом Правління Українського філософського фонду та головою редколегій фахових збірників “Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство” та “Магістеріум: Історико-філософські студії”.
Також варто зазначити, що Марина Леонідівна була нагороджена різними почесними званнями, такими як Медаль Святого Петра Могили (2005), Почесна грамота МОН України (2003), Заслужений діяч науки і техніки України (2015) та відзнака Українського філософського фонду за видатні досягнення у розвитку досліджень вітчизняної інтелектуальної традиції (2016). Декілька останніх років авторка активно вивчає історію та спадщину Київської духовної академії, що свідчить про її глибокі знання та зацікавленість у вивченні української історії.
Філософська і богословська спадщина Київської духовної академії (1819‒1924): досвід археографічних і бібліографічних студій це одна з останніх робіт автора-упорядника, що налічує 152 сторінки і поділяється на декілька доповідей різних авторів. Цей збірник наукових праць підготовлено за результатами наукової конференції «Філософська і богословська спадщина Київської духовної академії (1819-1924): досвід археологічних і бібліографічних досліджень», що відбулася в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» 27 квітня 2018 року. Збірка була присвячена 200-річчю Київської духовної академії та всім, хто цікавиться її історією та спадщиною.
Головною ідеєю цієї наукової роботи є дослідження потенціалу та проблем вивчення рукописних робіт випускників Київської духовної академії, а також дізнатись про маловідомі історії з життя на науки випускників та викладачів: Петра Кудрявцева, Стефана Сольського, Петра Ліницького, Віктора Аскоченського, Гервасія Сікорського.
Згідно з думкою автора ми можемо побачити, що твори і наукові роботи Київської духовної академії досить мало досліджені та недооцінені. На меті упорядника було не тільки звернути увагу на значний потенціал першоджерел освітніх матеріалів на українських теренах у ХІХ – на початку ХХ ст., а й також окреслити проблеми вивчення кандидатських робіт Київської духовної академії.
У своїй збірці наукових праць, Марина Леонідівна, а також декілька інших кандидатів богослов’я та докторів філософських наук, повідомляють нам про вклад цих дисертацій на розвиток освітньої культури та розкриють сутність цих робіт, а також маловідомі факти з життя деяких студентів. Для розгляду автори обрали так звану колекцію дисертацій студентів Київської духовної академії, що зберігається у фонді 304 Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. У цій роботі ми можемо побачити біографію Гервасія Сікорського, надруковані оригінали наукових робіт, публікації В. Аскоченського і інше.
Перевагою наукової збірки є зрозумілий стиль, зручність в читанні та доступність багатьох термінів. У тексті ми можемо побачити значну кількість виносок, які допомагають в розумінні та доповнюють основний сенс матеріалу. Виноски вміщують у собі посилання на інші джерела інформації та де саме її можна перевірити.
Якщо подивитись на зміст і розібрати структуру наукової роботи то вона досить незвичайна. Збірка наукових праць поділена на декілька частин і поєднує в собі доповіді різних наукових діячів. В кінці ми можемо побачити відомості про авторів, що є дуже зручним для звичайного читача якого зацікавила ця тема. Ткачук Марина Леонідівна розпочинає свою наукову роботу з проблем дослідження рукописних кандидатських робіт і їх особливостей. Автор розповідає читачеві особливості освітнього процесу та здобуття наукових ступенів студентів 1819-1924 років.
Наступним доповідачем є Бурега В.В який зробив дослідження про Петра Кудрявцева і його розвідку “Українознавство і візантинознавство”. Тут ми маємо можливість побачити друкований варіант оригіналу цієї дисертації російською мовою, а також перекладену версію на українську мову.
У дослідженнях Менжуліна В.І. та Кузьміна С.Л. ведеться про біографічні штрихи Гервасія Сікорського, а також Віктора Аскоченського, його літературне амплуа “юродство”, що це означає особисто для нього така діяльність.
Головащенко С.І — доктор філософських наук, доцент, професор кафедри філософії та релігієзнавства Національного університету «Києво-Могилянська академія». Провів дослідження і виявив історико-біблієзнавчі нариси професора Київської духовної академії Стефана Сольського.
В підсумку можна сказати, Ткачук Марина Леонідівна провела велику роботу й змогла досвідчено дослідити велику спадщину Київської духовної академії. Автор успішно впорався зі своєю ціллю і об’єктивно доніс інформацію до читача. Ця тема досить актуальна для багатьох студентів філософії, богослов’я, історичних і філологічних наук. Допоможе більше дізнатись та поглибити свої знання у філософській і богословській спадщині Київської духовної академії.
Діана Мілько
