Юрій Іванович Вавринюк народився 30 березня 1963 року в селі Зимне Волинської області. На жаль через радянські часи і християнську родину, Юрій не зміг здобути вищу освіту. Але це не завадило йому працювати у газеті, а згодом стати головним редактором журналу “Благовісник”. Зараз це автор-публіцист у творчості якого переважають твори християнського мотиву. Також він є членом та головою Спілки християнських письменників України.
Творча діяльність поета почалась у 90-х роках, Юрій друкувався у періодичних виданнях «Жива вода», «Християнська нива» та «Голос надії». У 1997 р. у видавництві «Надстир’я» вийшла перша збірка «Чекання», яка складалася з трьох розділів: українська поезія, російська поезія та оповідання. Юрій Вавринюк до цього часу займається писемною діяльністю і має ще 2 поетичні збірки: “Дзвони вічності” (2005), “Мовчазні діалоги” (2017). Крім того, він є упорядником колективної збірки “Поезія віри” (2010) і є учасником ще чотирьох колективних збірок поезій. Поет і релігійний редактор бере участь у багатьох творчих зустрічах в бібліотеках, тому що є членом Спілки християнських поетів.
Велику кількість робіт можна побачити у християнському журналі “Благовісник”, автор публікує різні інтерв’ю, статті та історичні дослідження. Поетичні збірки можна прочитати на особистій сторінці Юрія Івановича, ще вірші поета використовують у підготовці шкільних підручників (автори О. В. Заболотний, В. В. Заболотний).
Думати боляче
Ця стаття Юрія Вавринюка вразила мене найбільше, особливо вміння донести до суспільства такі важливі теми для життя. Автора статті дуже турбує те, що суспільство перестає думати, піклуватися про своє майбутнє і звинувачує у всьому кого завгодно, окрім себе. Він наголошує, що думати боляче, бо тоді людина виділяється із сірого натовпу, вона починає мислити ширше і набагато глибше, ніж всі навколо. Зло не любить тих, хто думає і хоче знищити їх усіма можливими шляхами. Автор також згадує українських митців та й не лише українських, які поплатилися своїм життям за своє бажання думати і прагнення змін. Юрій Вавринюк висловлює свою позицію в останніх рядках цієї статті, кажучи: «Страшно, коли думати — найстрашніший злочин.
Страшно, коли не боляче. Не болить лише мертвому. Болить — живому.
Тому я обираю — думати.»
Територія розбитих вікон
«Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе»
(Матвія 25:21).
У цій статті автор торкається теорії “розбитих вікон” і в чому полягає її сутність. ”…якщо хтось розбив скло в будинку й ніхто не вставив нове, то незабаром жодного цілого вікна в будинку не залишиться, а потім почнеться мародерство.” Цим невеликим прикладом зі свого особистого життя, а також прикладами історій інших людей, автор хоче донести важливі соціальні й моральні цінності. Ми всі причетні до хаосу у нашому світі. На жаль сотні людей нехтують заборонам, порушують правила дорожнього руху, дають хабарі і роблять різні маленькі але погані вчинки, що призводить до занепаду суспільства. Україна — це також територія розбитих вікон, ми перекладаємо обов’язки на когось іншого, але рідко визнаємо свої вчинки. За думкою автора наша особиста святість також складається з таких “маленьких” дрібниць. “І в той же час у житті віруючих людей є величезна кількість «дрібниць», на які ніхто не звертає уваги, з якими звиклися, які сприймаються як належне.” Загалом віруючі люди звикли приймати за належне багато “дрібниць” у своєму житті, за словами автора християни можуть спокійно обманювати державу та своє оточення.
“Усе складається з дрібниць. Одне розбите й вчасно не засклене вікно провокує на подальші протиправні дії.” Юрій Вавринюк закликає нас стати світлом та сіллю для суспільства, стати в позицію допомоги та навчати ставати кращими оточуючих.
“Коли не будемо байдуже проходити мимо розбитих вікон. Коли відмовимося пристосовуватися до комфорту ціною компромісів. І тоді наше слово про спасіння в Ісусі Христі знайде відгук у серцях посоромлених грішників, які бачитимуть наше святе поводження у Христі.” Юрій Вавринюк.
Отже, подивившись декілька робіт можна зробити висновок, що журналіст підіймає дуже важливі питання у наш час. Роботи, які я змогла опрацювати були написані досить давно і я сподіваюсь, що вони вплинули на наше суспільство найкращим чином. Ці статті корисно читати всім і вони дають змогу поміркувати над своїм життям.
Список використаних джерел:
- http://blag.org.ua/2istoriya/80_rokiv.html
- https://bogpoet.com.ua/autor/vavrynyuk-yurij/
- https://vavrynyuk.blogspot.com/
- https://web.archive.org/web/20160302201216/http://www.blag.org.ua/2zitya/15_2_10.html
- https://web.archive.org/web/20160303050350/http://www.credo-ua.org/2013/01/75305
Діана Мілько