• Про нас
  • Авторам
    • Правила публікації коментарів
    • Як завантажити
  • Благодійність
  • Допомога
  • Вхід
Без Результату
Переглянути Всі Результати
Інтернет-газета "ПУТЬ"
  • Головна
  • Рубрики
    • Аудіоматеріали
    • Біблійні дослідження
    • Відеоматеріали
    • Запитання служителю
    • Всесвітній адвентизм
    • Життєві історії
    • Здоров’я
    • Вивчаємо книгу Апокаліпсис
    • Мистецтво
    • Історія Церкви
    • Світ релігій
    • Наука та релігія
    • Спосіб життя
    • Педагогіка
    • Прохання про молитву
    • Релігійна свобода
    • Рецензії
    • Сім’я
    • Соціальне служіння
    • Суботня школа
    • Церква та медіа
    • Церква та суспільство
    • Економіка
  • Запитання пастору
    • Задать вопрос
    • Следить за новыми ответами
    • Ответы пастора
  • Бібліографія
  • Каталог веб-ресурсів
  • Головна
  • Рубрики
    • Аудіоматеріали
    • Біблійні дослідження
    • Відеоматеріали
    • Запитання служителю
    • Всесвітній адвентизм
    • Життєві історії
    • Здоров’я
    • Вивчаємо книгу Апокаліпсис
    • Мистецтво
    • Історія Церкви
    • Світ релігій
    • Наука та релігія
    • Спосіб життя
    • Педагогіка
    • Прохання про молитву
    • Релігійна свобода
    • Рецензії
    • Сім’я
    • Соціальне служіння
    • Суботня школа
    • Церква та медіа
    • Церква та суспільство
    • Економіка
  • Запитання пастору
    • Задать вопрос
    • Следить за новыми ответами
    • Ответы пастора
  • Бібліографія
  • Каталог веб-ресурсів
Без Результату
Переглянути Всі Результати
Інтернет-газета "ПУТЬ"
Без Результату
Переглянути Всі Результати

За всё всегда надо платить

від Євген Ярош
08.12.2014
у Мистецтво, Педагогіка, Спосіб життя
Час читання:1 хвилина читання
0
0
РЕПОСТИ
0
ПЕРЕГЛЯДИ
Share on FacebookShare on Twitter
Просмотров: 23

13.03.11 125Витя учился в третьем классе и был у него друг Миша. Очень он уважал своего друга. Ведь у Миши была целая коллекция машин. Игрушечных, конечно, но за целых два века начиная и заканчивая. Эти машинки ему дарили мама с папой и все близкие и дальние родственники. Он сам копил деньги, чтобы купить недостающую модель, а иногда собственными руками делал машинки сам. В ход шла и бумага, и спички, и проволока, и много-много ещё всякой всячины с папиного гаража, с мусорки, со всех околиц их небольшого городка, где Витя с Мишей часто гуляли.в общем, везде Мишин острый глаз мог увидеть что-то подходящее. А уж разговоры его были почти всегда только о машинах. И о тех, что уже изобрели, и о тех, что он сам когда-то изобретёт. Да, была у Миши мечта!

Витя тоже мечтал, но никто не хотел слышать о его мечте. Папа с мамой отдали его учиться в художественную частную школу, ведь они были художниками. А Витя хоть и умел рисовать, но усидеть на одном месте с красками не мог. От этого и толку от его картин было мало. Папа с мамой его часто ругали за это и очень расстраивались. О том же, чтобы дать заниматься Вите любимым делом не могло быть и речи. «Это опасно, это ужасно, это недопустимо, ни за что на свете!» – вот всё что слышал Витя от родителей и родственников.

Однажды Витя, рисуя так замечтался, что вместо рисунка у него получилась какая-то мазня. Мама подошла, посмотрела и так хлыснула его по затылку, что Витя упал со стула. И мама испугалась тогда, и Витя тоже испугался. Ведь до этого его никогда никто не бил. Мама тогда плакала, просила прощения, и даже пообещала частично исполнить его мечту.

– Играть в хокей ты, дорогой мой, никогда не будешь! Это ужасно, это опасно, но это, к тому же и дорого. Я куплю тебе одну замечательную игру в хоккей для компьютера и это всё, что я могу для тебя сделать.

Вот и весь разговор. после этого разговора Витя замкнулся и решил сам накопить деньги на все снаряжения для игры в хоккей. Он приходил в секцию, где играли его ровестники, расспрашивал, что да почём стоит. Потом шёл в спортивный магазин и присматривался прицениваясь. Сумма была огромная, но просить об этих покупках родителей Витя ни за что не хотел.

– Я сам куплю, я сам накоплю. Я им всем докажу, что я уже самостоятельный, – так сердито бурчал и бурчал он однажды идя по улице. И совсем как-то случайно зашёл в магазин, где продавались самые разные машинки. Там было целых три машинки, которых у его друга Миши не было.

– Укради машинку, – прозвучало в голове у Вити.

– Как же украсть? Нет, я не смогу украсть. Это дурно, нечестно.

– Укради и продай Мише. Цена же немалая. Это твои коньки. Все когда нибудь, что нибудь крадут или крали. Подумаешь…

– Нет, я боюсь красть. Не могу.

– Вот и трус. Вот и трус.

Кто его знает, с кем тогда говорил Витя, но машинку он всё же украл, а потом в два дорога продал Мише. От всего этого приключения, а вернее, преступления, у Вити вдруг поднялась самооценка. Он почувствовал себя крутым разведчиком, а может шпионом, и вся кровь прильнула к его голове и сердцу. Не от стыда, конечно, а от какого-то странного волнения. Как после опасной игры. И это состояние опасности, игры, и выигрыша не покидало Витю весь даже следующий день.

Не раздумывая, он отправился опять к магазину с машинками и снова так украл машинку даже без всяких диалогов в голове. Тут же прибежал к дому Миши и стал бросая камешки в его окно, вызывать его на улицу. Тот быстро вышел, и его удивлению не было границ.

– Ну, дружище, ты даёшь! Это же именно то. Что я хотел. Вот только денег у меня нет, а мама вряд ли сможет мне и сегодня дать такую немалую сумму.

– Укради, – тихо сказал Витя.

– Ты шутишь? Я никогда не смогу.

– Тогда я найду кому продать то, что ты так сильно хотел.

Миша подумал минутку, потом велел Вите подождать, а сам бегом побежал домой. Через несколько минут он уже вынес деньги. Витя ликовал. К себе домой он не шёл в том же возбуждении, что было после первой кражи.

– Как просто, как всё легко, – твердил и твердил вполголоса.

А на следующий день, когда таким же путём маленький воришка хотел завладеть третьей машинкой, его поймали просто за руку.

Что тут началось! Какие-то чужие люди обступили его. Слышались обидные слова, крики, упрёки. Продавец потребовал Витин мобильный телефон и сам по нему позвонил папе. Папа уже на своей машине через десять минут подъехал к магазину и начались такие разборки, что теперь только Вите стало стыдно по настоящему. Он понял, что не всё так-то просто и не так всё легко. А самое главное ему было совсем непонятно. Как это он решился на такой страшный поступок. Теперь только вся его голова горела от стыда и ужаса.

– Это не я, поймите. Это кто-то в моей голове заставлял меня сделать это. Я не хотел! Папа, я правда, не хотел!

Витя расплакался отец, весь красный и сильно расстроенный пытался успокоить продавца. Он заплатил ему за все машинки, а Витю с силой выволок на улицу к машине и там, прижимая его к дверце, завопил:

– У тебя совесть есть?

– Я не знаю. папа. Я честное слово не хотел, но кто-то в голове моей сказал: «Укради». Я спорил с ним, а потом согласился. Я так хотел играть в хоккей, а мама сказала, что это очень дорого. Я сам решил за сё заплатить.

– Да, сынок, за всё всегда в жизни нужно платить. И это не только деньги. Садись в машину, я тебе всё расскажу.

По пути домой отец рассказал Вите, что в каждом человеке живёт грех. И человеку нравится грешить. Но в человеке также живёт Дух Божий, люди Его называют ещё совестью. Вот она то и должна быть главной в человеке, пока тот живёт. Только она должна побеждать. А иначе человек не сможет жить вечно. Ведь каждый человек пока живёт, должен научиться жить по совести. Иначе его навсегда сожрёт грех.

– Папа, а как научиться жить по совести?

– Учиться надо у Сына Божия. Я тебя с Ним познакомлю обязательно. А сегодня я сам поговорю с мамой и обещаю тебе – ты будешь играть в хоккей.

Татьяна Дейна

Попередня публікація

Интернет-магазин здорового образа жизни «Маннамарт» специализируется на натуральных продуктах

Наступна публікація

Кваклюша

Наступна публікація

Кваклюша

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Категорії

  • Аудіоматеріали (5)
  • Біблійні дослідження (1 534)
  • Вивчаємо книгу Апокаліпсис (42)
  • Відеоматеріали (273)
  • Всесвітній адвентизм (40)
  • Економіка (157)
  • Життєві історії (610)
  • Запитання служителю (755)
  • Здоров'я (504)
  • Історія Церкви (349)
  • Мистецтво (453)
  • Наука та релігія (296)
  • Педагогіка (332)
  • Прохання про молитву (17)
  • Релігійна свобода (84)
  • Рецензії (216)
  • Світ релігій (66)
  • Сім'я (311)
  • Соціальне служіння (444)
  • Спосіб життя (1 707)
  • Суботня школа (607)
  • Церква та медіа (533)
  • Церква та суспільство (1 578)

© "ПУТЬ" 2006-2026

Ласкаво просимо назад!

Увійдіть до свого облікового запису нижче

Забули пароль?

Отримати свій пароль

Будь ласка, введіть своє ім'я користувача або адресу електронної пошти, щоб скинути пароль.

Увійти
Інтернет-газета "ПУТЬ"
Без Результату
Переглянути Всі Результати
  • Головна
  • Рубрики
    • Аудіоматеріали
    • Біблійні дослідження
    • Відеоматеріали
    • Запитання служителю
    • Всесвітній адвентизм
    • Життєві історії
    • Здоров’я
    • Вивчаємо книгу Апокаліпсис
    • Мистецтво
    • Історія Церкви
    • Світ релігій
    • Наука та релігія
    • Спосіб життя
    • Педагогіка
    • Прохання про молитву
    • Релігійна свобода
    • Рецензії
    • Сім’я
    • Соціальне служіння
    • Суботня школа
    • Церква та медіа
    • Церква та суспільство
    • Економіка
  • Запитання пастору
  • Бібліографія
  • Каталог веб-ресурсів
  • Про нас

© "ПУТЬ" 2006-2026