Поезія Світлани Лагідної

14-10-2016, 1 комментарий Просмотров: 378

00007__Згоріло літо

Згоріло літо, відлетіло
Раптово й стрімко, поміж ділом,
Як ластівонька швидкокрила
Зникає в сяйві мерехтливім.
Пролинуло так дивовижно
Легеньке літечко — пір’їнка,
Грайлива хмарка в барвах ніжних,
Тонка срібляста павутинка!
Над жнивом викошеним в небі,
Лише самотній крук кружляє,
Тепло землі, мов білий лебідь,
У вирій тихо відлітає.
Усе мов сумом оповите,
Жалем щемливим непісенним:
Пройшли жнива, минуло й літо,
А ми чи будемо спасенні?

Молімося за Україну

«Братья и сестры, не бесчестите Бога своей непочтительностью и напыщенностью. Не стойте, словно фарисей, когда возносите молитву Богу. Не уповайте на свою силу, не полагайтесь на неё, но почаще преклоняйте колени перед Богом и поклоняйтесь Ему» («Молитва», стр. 261).

Хто молиться — моліться дуже ревно
За всіх людей, як за братів тих кревних.
Зі щирістю, не так як лицеміри.
Нехай ущент розіб’ються кумири
Байдужості, лінивства, формалізму
Пихи, холодності та егоїзму.
Нехай не буде чути про убогих
Слів невдоволення і слів недобрих.
До ніг Ісуса, браття припадімо,
Так Сам Христос молився на колінах —
Бо то душа людська, а не поліно,
І гаряче молімось за стражденних,
За безталанних й за усіх нужденних:
За тих, хто день у день за крок від смерті,
Хто на війні, в страшенній небезпеці,
Щоб вижили у цім вогні пекельнім,
Бо кров людська — то, брате, не водиця —
Молімося за інших, як годиться:
За тих, хто потерпає від наруги,
Чиї серця волають від напруги,
Від холоду, від голоду, від спраги,
Мов деревця пониклі й безпорадні,
Щоби Христос їх прихистив, розрадив
І до життя нового попровадив
Руками тих, хто Господу не зрадив!
Нехай молитва наша лине в Небо,
Молімося за інших, як за себе
До Бога співчуття і милосердя:
Щоб вихопив сиріт із «пащі левів»
Й беззахисних від люті ворогів,
І жалюгідних визволив рабів,
Із темряви до світла відпустив!
Молімося, брати, за світлу днину,
Молімося, брати, за Україну!

Долати гріх (пісня)

Долати гріх, вести двобій
Із ворогом підступним, сильним:
Щодня долать поразки біль
Та йти до цілі неухильно.

Приспів:
Долати гріх — йти услід весні,
Яка долає холод,
Як сонце трощить товстий лід,
Теплом душі долати злобу!

Долати гріх, як довгу ніч,
Безрадісну і одиноку,
Із темрявою віч-на-віч
Свою свічу тримать високо!

Перемагати, мов будень,
Долати гріх без страхів зайвих,
Допоки не настане день
Веселий в сонячному сяйві!

Який розсіє тьму гріха
Й освітлить кожну людську душу.
З Ім’ям Ісуса на вустах
Долати гріх я мушу, мушу!

Лишь Божья милость сострадает

«Ему недостаточно поверить в закон и силу; они не имеют жалости и никогда не услышат вопля о помощи» («В небесных обителях», стр. 360).
«…потому что буква убивает, а дух животворит» (2 Кор. 3:6).

Закон и сила навсегда бессильны
Помочь упавшим, грешным и заблудшим.
Лишь Божья милость так любвеобильна:
Ко всем снисходит, даже к самым худшим.
Закон и сила жалости не знают
И воплям вдов и сирот не внимают.
Лишь милосердье Божье сердцем слышит,
Теплом нежнейшим и любовью дышит.
Закон бездушный на смерть осуждает,
От обречённых взор свой отвращает,
И умирать их в муках оставляет,
Их безучастьем ранит, убивает.
Но Дух Иисуса бедным сострадает,
Ценою жизни грешников спасает
Калек несчастных лаской окружает,
С себя нелёгкий крест свой не слагает,
Обузой тяжкой труд свой не считает.
Но Дух Иисуса оживотворяет,
Из тьмы и праха к жизни воздвигает,
Даёт надежду, верой вдохновляет,
Ко всем бессильным руку простирает
И поднимает их, и возвышает,
И Божью силу в людях возвещает.

Невже не стискається серце?

«Братья и сестры… помыслите о нуждах сирот. Разве не сжимаются ваши сердца, когда вы смотрите на их страдания?»  (С.Д.Ц. т. 6, стр. 284 оригинала).

Невже не стискається серце й донині?
Невже не болить воно нам і не ниє?
Маленькі безхатьки — як ті змерзлі квіти.
Якщо не приймати їх, не відігріти,
То будуть безжалісно кинуті дітки
На організації благодійні,
У темні підвали, де сирість із міллю,
У каналізації: сморід із гниллю.
Безправні й беззахисні, жертви, нужденні,
У сильних в руках їх прибутки злиденні.
Якщо не засвідчити дітям любові,
То віддані будуть самітні небоги
У владу злочинності, блуду, зневіри,
Шахрайства, безбожності та лихослів’я!
І йдуть вони ніби тварини на страту
Туди, де готові їх радо вітати:
У темний той світ, що людей поглинає
І звідки їм вже вороття не буває.
Хто зміг би з презирством на сиріт дивитись
І чистою совість свою залишити?…
Христос нас навчає сиріток приймати,
Любити їх більше, ніж та рідна мати,
І душу покласти за їхнє спасіння
За прикладом Божого Сина й велінням,
Що дане для зцілення нам і прозріння,
І зло подолати лише добротою
І вірою, чинною завжди любов’ю!

 

Дивись також статтю «Сироти — вони наші, не чужі»

Рубрика: Искусство


Комментарии (1):

  • Алла

    |

    Светлана, спасибо за такие стихи. Очень приятно читать на украинском языке. Стихи у Вас хорошие, со смыслом, видна боль за людей. Буду читать с удовольствием следующие


RSS канал Следите за поступлением новых комментариев к этой статье через RSS канал

Оставьте свой комментарий к статье:

Для форматирования своего комментария (жирный, курсив, цитировать) - выделите текст в окне курсором и нажмите одну из кнопок форматирования. Более подробно об этом читайте на странице "Помощь".
Если Вы желаете исправить свой комментарий или удалить его - напишите нам в редакцию.
Запрещается размещать комментарии через прокси-сервера, с целью скрыть свои данные.
Запрещается размещать комментарии с использованием множественных фиктивных имен с целью создать видимость участия в обсуждении группы людей. Постоянные псевдонимы допускаются.
Запрещается размещать в комментариях URL ссылки на статьи, размещенные на сайтах враждебных к Церкви АСД или призывающих к расколу, независимо от изложенного там материала.
Если, по Вашему мнению, какой-то комментарий является оскорбительным или унижающим Вас или Ваши религиозные верования, или является таковым в отношении других читателей - напишите нам в редакцию. Мы рассмотрим этот вопрос, и если нужно, примем меры.
© Интернет-газета "ПУТЬ", 2006-2016
При использовании материалов указывайте эл.ссылку на цитируемую статью, в бумажной публикации – короткую ссылку на наш ресурс. Все права на тексты принадлежат их авторам. Дизайн сайта: YOOtheme GmbH. Техническая поддержка сайта: info@asd.in.ua

Христианский телефон доверия: 0-800-30-20-20 (бесплатно по Украине), 8-800-100-18-44 (бесплатно по России)
или с мобильного: Life (093) 50-157-80, МТС (066) 707-000-5, Киевстар (098) 707-000-5.