Я бажаю поділитись минувшими подіями і подякувати тим, хто не байдужий до дітей з притулку. Слава Богові, що це служіння існує вашими молитвами і Дух Божий спонукає молодь і багатьох християн нашої церкви нести радість і любов Небесного Отця в серця дітей
Останній похід до притулку відбувся цієї осенi. Ми познайомились з новими дітьми різного віку, розділившись на групи. З дітьми самої молодшої групи співали пісні з рухами, які вони вже встигли полюбити, їм розповідали історії з біблії про створення світу і інші, застосовуючи яскравий фланелеграф, від якого малюки теж у захваті. Зі старшими дітьми ми грали в цікаві ігри, спілкувалися.
Також наші хлопці залюбки зіграли з хлопцями з притулку у футбол. В одній із груп була дівчинка Люба, яка соромилась спілкуватись, тому спостерігала осторонь за дверима кімнати, але знайшовся підхід і до неї. Вона розділила з нами радість зустрічі.
У кінці нашої зустрічі ми подарували кожному зошити, папір, цвітні олівці, дівчаткам набірчики для волосся, а хлопці на той момент вже перевірили на міцність свій новий футбольний м’яч. Всі були задоволені. Нам було сумно розставатися, дітям теж.
Після нашого відвідування декілька хлопців дзвонили мені з мобільного телефону вихователя й казали, що з нетерпінням чекають нас. Один з них розповів свою проблему зі здоров’ям. В процесі розмови він зрозумів, що паління, теж погано впливає на його організм, він хоче кинути, але не виходить. Я пообіцяла Максиму, що ми будемо молитись за нього і порадила йому самому звернутись до Бога в молитві.
Не переказати словами, які враження дарують нам ці зустрічі. Ми потрібні тим, хто в цьому найбільше потребує. Будемо усе робити, щоб не втратити жодного з цих малюків, яких любить Господь. Коли прийде Ісус, щоб усі ми, які сьогодні займаються цим служінням могли сказати: “Ось, я і діти, котрих дав мені Бог” Євр. 2:13.
Ненависник людини не задоволений цим, тому виникли деякі перепони стосовно притулку на вул. Краснодарській. На даний момент у нас є поклик серця відвідувати ще один дитячий будинок по вул. Фісаковича і будинок для дітей з відсталим розвитком на Холодній горі. Ми віримо, що спілкуючись з дітьми, в їх серцях запалає вогонь любові до Христа. Дух Святий через Слово Боже допоможе цим діткам зрозуміти цілкість життя, збагнути, що у них є Небесний Отець, який любить і піклується про кожного з них. Також ми маємо бажання служити у будинку престарілих у с. Хорошеве, допомагати фізичною працею і подарувати надію на вічне життя без хвороб стареньким людям.
Мені подобається вислів: “Свічка, що запалює іншу, не втрачає свого світла”. Наше побажання усім вам: шукайте світла, а знайшовши, запалюйте інших вогнем любові Христа.
Фото Владислава Коваленка