Міжнародний симпозіум «Людина і християнський світогляд» удванадцяте пройшов в Алушті, зібравши близько тридцяти вчених із п’яти країн світу.
16–19 травня 2007 року керівництво ряду християнських навчальних закладів України запросило групу філософів, психологів, математиків, економістів, філологів, фізиків, медиків, богословів для обговорення широкого кола питань під загальною назвою «Істина, добро і краса – їх роль і значення». Було заслухано 26 доповідей, у яких було проаналізовано зв’язок між світоглядом і життєдіяльністю людини.
Симпозіум щорічно має два етапи: травневий та жовтневий. У травні слухання ближчі до «круглого столу» з меншим числом учасників. У жовтні формат ближчий до наукової конференції з пленарним засіданням і секціями майже без обмежень кількості доповідей.
Сергій Головін, директор Християнського науково-апологетичного центру (Сімферополь) і один з організаторів симпозіуму, розповів, що ідея подібних зустрічей була продиктована необхідністю досягти Євангелієм світських інтелектуалів.
Звичайно широта знань і специфіка мислення таких людей вимагає індивідуального підходу, серйозної підготовки і відповідної атмосфери, що і покликаний створити симпозіум: «У масі своїй Церкви намагаються відповідати на питання, яких ніхто не задає, і не йдуть у світ із Біблією, а прагнуть «вибігти», «полонити» й повернутися назад, у звичну обстановку. Вони не зменшують себе перед співрозмовником, як Христос, не люблять ризику, дискусій, сумнівів і «незручних» питань, іноді похапцем іменуючи незгодних чи тих, хто ще в чомусь не переконався – єретиками. Тут ми хочемо з’ясувати не конфесійну належність учасника, а його готовність міркувати про божественні предмети, у тому числі з наукової точки зору».
Задум цих зустрічей належить Сергію Яновському, доценту Кримського медичного університету, та богослову Джорджу Керіллею, ректору Міжнародного університету співдружності (Сімферополь), які 1995 року провели перший міждисциплінарний симпозіум, аби вивести слухачів за межі власної спеціальності й уможливити ширші рамки досліджень. Ідею було підтримано Кримською академією наук. Пізніше до організаторів приєднався Християнський науково-апологетичний центр. На симпозіум було виклопотано благословення єпископа Кримського. У різний час на слуханнях побували учасники з десятків країн – Китаю, Великої Британії, Південної Африки, Канади, Ізраїлю, Польщі.
Для його фінансування було створено громадську організацію «Міжнародне просвітницьке товариство «Людина й християнський світогляд», яка формує бюджет із внесків учасників, грантів, спонсорських пожертв.
Незважаючи на релігійний акцент багатьох розвідок, симпозіум позиціонується як світський, який покликано руйнувати стереотипи слов’янського академічного світу щодо подібного дискурсу в науці й створювати комунікаційні мости. На це працюють самі слухання, особисті контакти «в кулуарах», видання щорічної однойменної збірки, інтернет-публікації.
Одне із завдань адміністрації – витримати баланс учасників із різним світоглядом. Як зазначив Головін, «християни, що мають культуру інтелектуальної дискусії, ближчі до світської аудиторії, ніж до християн без цієї культури. Базовим складником тут є повага до опонента, бачення в нім не ворога, а партнера, звільнення од догматизму в науці. Важливо не виграти суперечку, а виграти опонента, його прихильність.
Я зараз готую докторат під назвою «Світоглядні переконання – втрачена основа євангелізації». Каяття, яке проповідували Христос і апостоли, в оригіналі означає «переворот свідомості». Досягти цього можна, говорячи з людьми про те, що значимо для них. Говорячи їх мовою. Це і є модель Втілення, яку показав Ісус – стати як ті, до кого ми йдемо. Кеносис – самоспустошення ради блага інших».
Фото автора