Запитання служителю: Хто такі сини Божі?
Запитання: Кто такие сыны Божьи? Были ли это дети Сифа?
Відповідь: Добрий день! Дуже цікаве запитання, яке хвилює багатьох читачів Біблії. У Бутті 6:2 написано: «тогда сыны Божии увидели дочерей человеческих, что они красивы, и брали их себе в жены, какую кто избрал». Це один із найзагадковіших текстів Старого Заповіту, і навколо нього існує кілька тлумачень.
Одне з найпоширеніших — це так зване «сіфітське тлумачення». Воно говорить, що «сини Божі» — це нащадки Сифа, третього сина Адама, який народився після смерті Авеля (Бут. 4:25). Саме через його лінію люди почали «призивати ім’я Господа» (Бут. 4:26), тобто поклонятися Богові. А «дочері человеческие» — це нащадки Каїна, який відійшов від Божої волі. Тож суть полягає в тому, що святі люди з роду Сифа почали змішуватися з безбожними жінками з роду Каїна, і через це гріх і зіпсуття поширились по землі. Це пояснення добре вписується у контекст глави, де сказано, що людство стало настільки розбещеним, що Бог пожалкував, що створив людину (Бут. 6:5–6).
Друге поширене тлумачення — так зване «ангельське». Деякі вважають, що «сини Божі» — це падші ангели, які вступили у стосунки з людськими жінками. Цю ідею частково підтримує текст оди 1:6–7 та 2 Петра 2:4, де говориться про ангелів, що «не сохранили своего достоинства». Однак це тлумачення має труднощі, адже Ісус у Матвія 22:30 чітко каже, що ангели не женятся і не выходят замуж, тобто не мають фізичних стосунків, як люди.
Третє, більш помірковане тлумачення, полягає в тому, що «сини Божі» — це правителі, вожді чи сильні люди, які почали брати собі жінок, кого хотіли, порушуючи Божі моральні принципи. У староєврейській культурі вираз «сини Божі» іноді міг позначати тих, хто мав владу або був уособленням сили (порівняй Псалом 81:6: «Я сказал: вы — боги, и сыны Всевышнего все вы»).
Якщо розглядати біблійний контекст цілісно, то сіфітське тлумачення здається найгармонійнішим. Адже в Буття 4 і 5 ми бачимо два родоводи: Каїна — як символ безбожного світу, і Сифа — як лінію, через яку Бог продовжує Свою справу. Коли ці два роди змішалися, духовна чистота зникла, і людство швидко занурилось у моральне падіння, що й привело до потопу.
Отже, «сини Божі» — це, найімовірніше, нащадки Сифа, люди, які колись ходили з Богом, але поступово відвернулись від Нього, шукаючи земних задоволень. Історія нагадує нам про небезпеку духовного компромісу: коли віруючі люди починають переймати світські цінності, результат завжди сумний.
Висновок:
«Сини Божі» — це не надприродні істоти, а люди, які належали до благочестивого роду. Вони втратили духовну чистоту через змішування з безбожним світом. Ця історія — попередження і для нас: віра й послух Богові важливіші за будь-які зовнішні принади.
Пархонюк Андрій бакалаврант богослов’я.
