1. Повний бібліографічний опис джерела та кількість сторінок
Історія Церкви Адвентистів сьомого дня в Україні: У 3-х т. / Редкол.: Куриляк В. В. (голова), Костюк М. П., Шевчук В. А. Т.1. Адвентисти сьомого дня: від американської групи до всесвітнього руху / За ред. М. П. Костюка.– Київ: Дух ілітера, 2021. – 276 с.
2. Коротке резюме з прочитаного матеріалу
Головна ідея — показати, як адвентисти формувались як спільнота: спочатку навколо ідеї про близьке Друге пришестя Христа, а потім — як церква з власною системою вірувань, правилами, школами, лікарнями тощо. Велика частина книги присвячена історії Вільяма Міллера — проповідника, з якого все почалося, та Еллен Уайт — однієї з головних постатей адвентизму.
Видання актуалізує проблемні аспекти церковного життя (ставлення до новацій в ученні і релігійній практиці, жіночого служіння і міжрелігійного діалогу). Порушення багатьох актуальних тем суспільного і культурного контексту сучасного адвентизму.
Частина цілей автора вже описана в головній ідеї. Рештою є пояснення богословських основ адвентизму, зокрема вчення про суботу, санітарно-освітню реформу. Цільова аудиторія – історики, релігієзнавці, теологи, культурологи, а також самі адвентисти, які шукають осмислення своєї історії.
Позиція авторів нейтральна, бо вони описують історичні факти без висловлення особистого бачення.
Проти чого виступають? Духу протесту в книзі не відчувається, але видно, що автори досліджують цю тему, щоб йти проти стереотипів, що сформувалися щодо адвентистів. Книга прагне показати глибину, системність та логічність їхнього розвитку.
Чи досягають автори своїх цілей? На мою думку, так. Видно, що матеріал зібрано серйозно, використано як внутрішньоцерковні, так і сторонні джерела. У книзі є і богословський, і історико-культурний контексти.
Проблема охоплена досить широко, оскільки книга торкається різних сфер – від доктрин до місіонерства, медицини й освіти. І автори є на 100% об’єктивним у своєму досліджнні.
Рамки дослідження окреслені — у книзі розповідається про розвиток адвентизму від його початку до моменту, коли він став світовою релігійною організацією, а також про те, як він прижився в Україні.
Суб’єктивні уподобання відсутні. Автори тримають позицію нейтралітету, розповідаючи ніби-то з третьої сторони всю ситуацію, не займаючи жодної позиції, тому книга є чудовим історичним джерелом для тих, хто хоче познайомитись з адвентиською конфесією.
3. Оцінка прочитаного
Для мене ця книга стала енциклопедією цікавих історичних фактів про адвентизм, про які я не чула раніше, хоч і я в цій конфесії з дитинства. Я не знала, що в так багато було проблем у шкільній системі і мене шокувало, тривалий час директором АСД школи був баптист. Якщо навіть за часи Еллен Уайт порушувались такі питання, то тим паче ми сьогодні можемо переживати ще більше викликів і випробувань. Пишу як людина, яка є наразі дотичною до християнської школи.
Початок книги для мене був знайомим, адже це історія церкви, а от найбільше мені сподобалась кінцівка за лаконічні роз’яснення різних доктрин і правил, як церква діє в різних сферах життя. Такий розбір може бути корисним для людини, яка лише прийшла в церкву і ознайомилась з доктринами, але не розібралась у внутрішніх правилах церкви і розумінні назв конференцій, уніну і т.д.
Особисто раджу прочитати цю книгу кожному адвентисту.
Поліна Шафаренко
