<Запитує Сергій: Чому ізраїльтяни зазнавали поразки від коліна Веніямина, адже вони виступали війною по слову Господньому? (Суд. 20:21)
Відповідає Аліна Козурак, бакалаврант богословʼя
Добридень!
Дякуємо за ваше запитання!
Наскрізною проблемою епохи суддів, та першого періоду перебування Ізраїльтян на нещодавно завойованих землях є те, що вони не довго залишалися в повній покорі і послуху Слову Господньому. Бо неможливо служити двом богам.
Ісус Навин наказує народу:
«А якщо зле в очах ваших служити Господеві, виберіть собі сьогодні, кому будете служити, чи богам, яким служили ваші батьки, що по тому боці Річки, та чи богам аморейським, що ви сидите в їхньому краї.»
(Iсус Навин 24:15)
Цей вибір стояв і перед Ізраїлем. Бути носіями чистої віри, чи перейняти звичаї безбожних народів.
Саме тому книга Суддів – трагічна книга, бо описує страшні історії не лише стосовно Веніямина, але і самого Ізраїлю, який хоч і тягнувся до Бога, разом з тим десь потай ховав чужих божків, бовванів, і разом з цим ефод, як в прикладі з Михою (Суддів 17) та безліч інших несумісних між собою речей.
Трагічність ситуації Ізраїлю полягає в наступному: «Того часу не було царя в Ізраїлі, кожен робив, що правдиве було в його очах.» (Суд. 17:6)
Це діагноз, страшний і смертоносний. Господь же милуючий. Він допускає, щоб певні речі сталися в житті Ізраїлю, аби якомога швидше реанімувати народ, поки гріх, який нищить їх зсередини, не вбив їх повністю.
Тому, паралельно з фізичною поразкою, відбувалися духовні переосмислення:
«І прийшли всі Ізраїлеві сини та ввесь народ, і ввійшли до Бет-Елу, та й плакали, і сиділи там перед Господнім лицем, і постили того дня аж до вечора. І принесли вони цілопалення та мирні жертви перед Господнім лицем. І питалися Ізраїлеві сини Господа…» (Суддів 20:26-27)
Саме тому, низка поразок привела за собою в кінцевому підсумку перемогу, адже Ізраїльтяни приходили до правильного рішення, спочатку звіряти свої кроки з волею Господа.
«План А» у Господа щодо нашого життя – на добро, і без будь-яких втрат, але коли інакше нас не звільнити від гріха, Бог допускає випробування, аби ми згадали наскільки сильно нам потрібен Він і Його керівництво у війні. Разом з цим, слідують численні фізичні перемоги, які є лише відображенням глибших внутрішніх перемог.
Бажаємо і вам таких перемог, які стаються спочатку на колінах перед Господом!
З повагою,
Аліна!
