Мякінченко Ірина Олександрівна
Спеціальність – 032 Історія та археологія
Галузь знань – 03 Гуманітарні науки
Житомир, Київ – 2021
Дисертаційна робота складається зі звичайних для цього формату робіт, вступу, трьох розділів, які містить 11 підрозділів, висновків, списку використаних джерел та літератури, яких налічується 521 позиція та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 256 сторінок, з яких основного тексту – 179 сторінок.
Мякінченко Ірина Олександрівна у своїй роботі розкриває зв’язок державності України та релігійних відносин. Це і є головна ідея роботи. Доки війна в Україні із росією триває – ця тема буде актуальною. Або до тих пір, поки не зникне сила, з якої б сторони вона не була, що поневолює свободу слова і релігії в Україні. Авторка ставить цілями дослідити наукову розробленість цієї теми, розглянути розвиток релігійних об’єднань, їх співпраць та їх вплив на суспільство країни. Також завданням роботи є проаналізувати діяльність церков в різний час та за різних політичних умов.
Із того, що це кваліфікаційна наукова праця – вже зрозуміло, що призначена для читання вона не будь-кого, не для пересічних вірян. Стиль написання та оформлення притамання науковому стилю, причиною цьому, безперечно, є те, що це наукова робота. Вона буде корисною не лише релігієзнавцям, які вивчають державно-релігійні процеси, але й тим представникам церков, які взаємодіють із державною владою країни, чи є медійними особистостями. Інформації в дисертації дозволяє ширше розуміти не лише роль своєї церкви, якою б ця церква не була, але і бачити більш загальну картину, в якій брали участь і інші церкви. Саме через те, що кожна церква в певній мірі, чи хоче вона цього, чи ні, є конкуруючою організацією із іншими церквами – ця робота має велику ціну для розуміння, що не лише якась одна церква в Україні має вплив і грає роль у державотворчих процесах.
Як притаманно науковому стилю – авторка займає нейтральну позицію, не виражаючи ясно і стараючись не виражати приховано власну релігійну приналежність чи її відсутність. В тексті немає викривлень фактів, що дискредитували чи навпаки, показали б в хорошому світлі ту чи іншу церкву.
Ірина Олександрівна доволі чітко виражає думку, що вважати релігію не важливим фактором в державотворенні є велика помилка. Наведені факти і аргументи чітко дають зрозуміти, що немало законів, пов’язаних зі свободою віросповідання і іншими свободами, в тому числі свободою слова, є прийнятими завдяки впливу релігійних спільнот.
Хоча було зазначено, що стиль написання не такий, що підійде пересічному читачеві, читати роботу не складно. Думки виражаються логічно і чітко, зберігаючи ясність, зрозумілість та не втрачаючи науковий стиль.
Мені сподобалась робота і я вважаю її цінним джерелом інформації. Це не те, що хочеться читати перед сном, або від нудьги чи щоб розслабитись. Це наукове дослідження, в якому є багато корисної інформації, що не кожен день випадає нагода використовувати. Прочитавши її вперше не просто запам’ятати все, але лише глянувши на зміст можна пригадати. І в разі потреби звернутись до праці, щоб використати у міжконфесійному діалозі, чи іншій ситуації, де це буде необхідно.
Я не можу порадити її для прочитання всім. Та і не можу сказати комусь, щоб не читали її. Це наукова робота і це багато говорить про стиль та складність читання.
Дар’єнко Олександр
