31 травня у першій адвентистській школі Західної конференції відбулося свято Останнього Дзвоника.
Повна назва школи — Приватний середній навчально-виховний комплекс «Живе Слово», який розташований у приміщенні Духовного центру третьої львівської громади. Незважаючи на непогоду, урочиста лінійка розпочалась о 10 ранку. Святково одягнені школярі представили до уваги батьків і гостей спеціально підготовану програму. Звучали пісні, вірші, а також дітки продемонстрували свої знання з англійської мови. Зі словами привітання звернувся директор, Олександр Коберник. Також діток привітали керівник Відділу дитячого служіння Західної конференції (ЗК) Ольга Алексеєва, директор Клубу Слідопитів ЗК Ірина Стасюк та керівник Відділу інформації ЗК Ольга Ношин.
Після урочистої частини школярів запросили на їхній останній урок. Відвідати його змогли і всі присутні, оскільки це був Відкритий Урок. У приємній веселій атмосфері дітки пригадали ті предмети, які вони вивчали протягом року. Вчителька першачків, Олесандра Миколаївна, приготувала надзвичайно цікаві завдання: дотепні математичні задачі, ребуси, загадки, і чудову сценку з метеликом, під час якої дітки розповідали віршик на івриті. На закінчення для першачків пролунав останній дзвінок. Свято Останнього Дзвоника закінчилось для дітлахів смачним частуванням. Діти з нетерпінням чекають закінчення канікул, які ледь встигли розпочатись.
Своїми думками і враженнями поділились директор школи, вчителі та батьки учнів.
Кор: Олександре Петровичу, які цілі ви ставили перед собою на початку роботи вашого закладу, як директор, і чи вдалось вам їх здійснити?
— 1 вересня 2009 року, коли «Живе Слово» почало свою роботу, ми ставили перед собою одну основну мету: протриматись цілий рік і завершити навчання в кінці року. Слава Господу, що Він допоміг її звершити. З самого початку школа була задумана як навчально-виховний комплекс, тому після уроків там продовжується позашкільне навчання — діє група продовженого дня, музичний гурток, художня студія, факультативне заняття з івриту».
Кор: Які плани у вас на наступний рік?
— У вересні продовжиться навчання у другому класі, а також буде набір у перший клас. До цього часу буде готова нова класна кімната. На разі ми маємо можливість набирати по 10-12 учнів у кожен клас. З часом, коли ми завершимо будівництво другого і третього поверхів, ми зможемо організувати ще класи, проте така кількість дітей у класі, я вважаю, максимальна. Цього літа ми плануємо почати облаштування гімнастичного залу. Ми все ще маємо потребу в кваліфікованих працівниках і коштах, але вірю, з Божою допомогою ми зможемо продовжити розпочату справу».
Кор: Кожен вчитель, на початку року, плануючи навчальний процес, має свою точку зору на його реалізацію. Якою вона була у вас?
Олександра Тайлер-Мелинь, вчитель початкових класів: «Я вважаю, що школа повинна виховувати не лише розумних дітей, а ще й творчих. А для цього потрібно, щоб творичим був не лише вчитель, а й сам процес навчання. Тому дотримуюсь тих методик викладання, які передбачають розвиток творчих здібностей у школярів. Стараюсь, щоб дітки розвивали свою уяву, для цього використовую допоміжні матеріали, ілюстрації, ігри — більшість з них готую сама. Звичайно, на підготовку до заняття я витрачаю багато часу, проте знаю, що це принесе свої плоди».
Кор: Як ви оцінюєте рівень знань ваших учнів?
Олена Коберник, вчитель англійської мови: «Як викладач зі стажем, я маю з чим порівняти і хочу сказати, що я задоволена результатами навчального процесу: наші діти повністю освоїли початковий рівень — Starter A і Starter B, програми іноземної мови по підручнику Welcome, а це рівень спецшколи. І це тільки англійська, а з п’ятого класу буде вводитись друга іноземна мова. І взагалі, діти дуже стараються».
Кор: Закінчився перший навчальний рік. Він приніс вам якісь зміни?
Ірина Стасюк, мати першокласника Давида: «Звичайно, зміни є. Непомітити їх міг би лише сліпий і глухий. Жодна світська школа не зрівняється з християнською, і не дасть дитині тих безцінних знань про Ісуса, Його любов і Його волю стосовно кожної людини. А ці знання мають одну особливість — вони змінюють світогляд, поведінку, в кінці кінців — характер. А це найголовніше, адже це єдине, що ми зможемо взяти з собою на небеса. Ми, як батьки, ведемо боротьбу з дияволом за розум і серце наших дітей, і якщо ми маємо можливість вберегти своїх дітей від світу, і забезпечити їм християнську освіту — ми маємо можливість, з Божою допомогою, отримати перемогу у цій битві».
Навчально-виховний комплекс «Живе Слово» лише починає свою роботу; ті хто підтримує його часто працюють волонтерами, чи як казали колись «на громадських засадах». Невистарчає рук для господарських робіт, бракує викладачів і коштів. Закликаємо усіх небайдужих до освіти наших дітей, відгукнутись на заклик Святого Духа, і по можливості, підтримати першу авдентистську школу у Західній конференції, хто чим зможе: молитвами, ресурсами, коштами, часом посвяченим на служіння Господу і ближнім.
Еллен Уайт у шостому томі Свідоцтв для Церкви писала: «Найсерйозніша увага має бути приділена освіті|утворенню|, яка дасть пізнання Спасіння і перетворить життя і характер на Божественну подобу. Любов Божа і чистота душі, вплетені в життя подібно до золотих ниток, ось|от| що має дійсну цінність». Сьогодні ми маємо можливість забезпечити нашим дітям таку освіту. Не змарнуймо цієї можливості.