Поезія Інелли Огнєвої
Людина має право на утому…
На те, щоб не утриматись від сліз…
Сховатися від світу в себе вдома…
Або втекти у тихий темний ліс…
Людина не залізна… Вона може
Стомитися від всього в якусь мить…
До інших стати трішечки ворожа
І виказати все, що їй болить…
Засуджувать не треба поспішати,
У душу заглядати їй не слід…
Людина має право не встояти,
Не втримати на плечах цілий світ…
Людина має право на невдачі,
На помилки, падіння у житті…
І ці моменти слабкості не значать,
Що має потонути в каятті…
Людині треба просто розуміння,
Не осуд і не жалість-співчуття!
Не треба в неї кидати каміння,
Стомитись може кожен від життя…
Не слід казать: «Мені б твої проблеми!
Є ті кому ще важче ніж тобі!»
Це вірно, та душа у всіх окрема…
Не слід усіх судити по собі…
Ми люди — ми не роботи залізні…
Ми можемо стомитись в якусь мить…
Причини можуть бути зовсім різні…
Людину треба просто зрозуміть…
Хтось може крикнуть в запалі щось грізно,
А потім шкодувать за ті слова…
Пробач йому — людина не залізна…
Усі ми робим помилки бува…
Щодня в метро, у черзі, чи крамниці
Ми бачимо розлючених людей…
Здається, їм дай волю посвариться,
Сварилися б невпинно цілий день…
Але, якщо замислитись, а може,
Усе насправді зовсім навпаки….
Стомилися, тому такі ворожі,
Чому б не простягнути їм руки?
Згадайте, чи ви самі не робили
У запалі в образі щось таке,
Що стримати у мить ту не зуміли,
Щось геть на вас не схоже і гірке…
Щасливі не кричать тобі у спину…
Кричать нещасні, ті кому болить…
Не слід судить людину — бо людина
Не втриматися може в якусь мить…
Давайте станем трішечки добріші,
Розбудимо у серці співчуття…
І стануть зразу люди щасливіше
І легшим стане в кожного життя…
Давайте будем іншим дарувати
Тепло своє підтримку і добро…
І навіть коли важко пам’ятати,
Усі ми люди, що б там не було.
Комментарии (3):
гость
| Ссылка на комментарий
«Людина має право на невдачі,
На помилки, падіння у житті»— ересь.
Юрий Тимошенко
| Ссылка на комментарий
Жизнь прожить – не поле перейти… Благодарю и славлю Бога за братьев и сестер, которые, как и Инелла, своими талантами могут в поисках понимания, в поисках Любви и Истины реально выражать состояние человеческой души. Кто идет по жизни без ошибок? И кому Бог не позволяет падать, чтобы потом подняться еще выше? Так, пусть сбудутся пожелания нашего Учителя из Лук.6:37 и Иоан.8:15, и наряду с другими умножаются плоды духовного творчества Украины, как цветы в Эдемском саду.
РІДНІЙ УКРАЇНІ
Жива ти, мати Україна, наш любий край казок, пісень,
Живуть з тобою твої діти, чекають щастя день у день…
І долі кращої чекають, і мріють декілька віків
Про мир й добробут, як у раю, про щастя вічне на землі.
Ти дуже гарна й величава в природній щедрості краси…
Матусю, рідна, залишайся ж святинню нашою завжди.
Твоє багатство – твої люди, у дар їм дан мир Божий твій…
Та чорна заздрість звідусюди лишає їх всіх світлих мрій…
Старі пани й малі санчата – свої, та з кутиків землі –
Очами поїдом зжирають твої лани,ліси, річки…
Твоє багатство – костка в горлі: твій дар їм очі засліпив,
І ладні на сльозах та крові напхатись гривень, долярів…
Та убогість різна в світі й Божа правда в тому є,
Що між двох убогих злиднів бездуховність злидніше.
Тож розкрийте, люди, очі – хай свідомість вам прийде:
Як обкрадете країну, то обкрадете й себе.
І не тіште в марних мріях егоїзм своїх бажань:
Перед Богом всі ми рівні І всім нам відповідь тримать!
Жива ти, мати Україна, наш любий край казок, пісень.
Живуть з тобою твої діти, чекають щастя день у день.
Влад Слободянюк
| Ссылка на комментарий
Дууже красива поезія.Велике дякую вам за такі поезії.Продовжуйте в тому ж дусі