Не маю сил тяжку підняти ношу,
але цю ношу з легкістю несу.
Потворність долі обернути зможу
в життя сяйне, уквітчане в красу.
не маю грації та швидкості у рухах,
та маю думку і світлу і стрімку,
а як бринить душа моя, послухай…
Як виграє любові му-зи-ку.
Не можу підвестися і побігти,
зате над світом здатна пролетіть.
Зберу по світі доброти всі крихти,
і зачерпну небесну цю блакить.
12.11.2009
* * *
З небесних вікон ангели на мене
вдивляються зі смутком у очах.
«Якесь твоє життя таке химерне —
Сплива слізьми, немовби та свіча»
Але ж горить цей вогник в моїх грудях
не тліє і не жевріє – горить!
І коли щастя моє в дім прибуде
то ви на вічність оберніть цю мить.
17.03.2011
* * *
Мені так тісно, Господи, на цій землі!
Журбу і біль мою курличуть журавлі,
до тебе хочуть донести мій крик,
О, подаруй мені нестримність рік.
04.04.2011
* * *
Засніжило, замело –
вкрилось ковдрою село.
Не співають навіть півні.
Вензелі на вікнах дивні.
Стукає мороз у шибку,
просить хліба свіжу скибку.
Чай із липи зігріваю,
гостя в хату зазиваю.
Він показує картини
з білих гір і полонини,
пише письмена небесні…
Чай гарячий – крига скресне!..
13.12.2012
Люблю я сни свої дивитись –
легкі, яскраві та живі.
Блукати полем – не втомитись,
і не спіткнутися в траві.
Нарвати квітів оберемок
і бігти з ними по селу.
З коханим ранок заберемо
і заховаємось в імлу.
А під дощем – без парасолі
відчути силу і красу.
Ходою тихою, поволі
в долонях щастя я несу.
Прокинусь, а мені так добре!
Так гарно, весело душі,
що сон мій дивний уже вкотре
по собі радість залишив.
27.08.2009
ДУМКА
Скатертина. Чашка чаю,
з неї стрічечкою пара.
Думку світлу я стрічаю –
наче сонце із-за хмари.
Думка має білі крила –
полечу я до небес,
Дасть мені легкі вітрила –
вільний дух в мені воскрес.
Думка полетить над світом,
подарує радість дня.
Я станцюю з ніжним вітром –
З ним подамся навмання.
19.09.2009
ДОЩ ЧИ СЛЬОЗИ
Ллється і ллється дощ.
По шибці стікають сльози.
Хто це сумує, хто ж
щедро так землю росить?
Хто і за ким рида,
печалі сховать не може?
Падає з неба вода…
Досить плакати, Боже!
17.10.2009
Иди вперед!
Ветер сбивает с ног.
Слышу как с неба Бог
Нежно меня зовет:
«Сын мой, иди вперед!»
Волны бушуют здесь
Я промок уже весь.
Звук по морю плывет:
«Сын мой, иди вперед!»
Земля ушла из под ног –
Я удержаться не смог.
Птица громко поет:
«Сын мой, иди вперед!»
Я, поднялся – иду,
Голос трепетно жду.
Бог дождливой слезой:
«Сын мой, иди за мной!»
21.12.2011г
ТАЇНСТВО РІЗДВА
Надворі так біло і чисто,
неначе прибралося місто.
А зоряне в небі намисто –
святково навкруг, урочисто.
Різдва наближається вечір!…
Накину щось тепле на плечі –
і наша відбудеться втеча,
де галас і гріх недоречні.
Божественне стрінемо світло,
А доля німа – лише титри…
Там вічне Господнєє літо
й любов ходить радісно світом.
23.12.2011
ВІРА
Як тяжко бути на виду
із болем, що до забуття.
Розкрийте двері!
Я піду…
Там буде з пусткою злиття.
І не вдивляйтеся в мої
зіниці, втоплені в морях.
У неба відповідь – вгорі,
і віра світить, мов зоря.
Це сяйво в темряву сягне
розсіє морок і біду.
Життя і віра – це одне!
Тримайте двері.
Я іду.
29.01.2012
* * *
Ти торкнися, Боже, моїх рук
тихим подихом легкого вітру,
лише голосу б Твого почути звук,
я сльозу страждань з обличчя витру.
І відкрий мені Ти небеса
ангелів величних на сторожі.
О яка невидана краса!
Забери мене до Себе, Боже.
Ні? Ще рано? Що ж мені робить
на оцій землі, гріхом покритій?
Обернути в щастя кожну мить,
де любов, і Ти, і я, і діти.
11.06.2011
Инвалид с детства, я счастливый человек! Потому что Господь любит меня. Он окружает меня прекрасными людьми, одаривает различными талантами. Например, раньше я красиво рисовала: участвовала в выставках, была призером разных конкурсов. Потом у меня сильно ослабли руки, и Бог добавил мне новый дар — стихосложения. Я могу продолжать передавать красоту на бумаге, только уже не красками, а словами. Слава Ему!
Новая Водолага Харьковской области
Юлия в VK: http://vk.com/id11837431