Як побудувати реабілітаційний центр для наркозалежних в Україні

06-05-2011, комментария 2 Просмотров: 1 461

Під час проведення ІІІ Всеукраїнської молодіжної конференції медиків-християн, яка проходила в Харківській області на початку травня, на одному з майстер-класів я зустрів двох знайомих викладачів-адвентистів, які проводили презентацію реабілітаційного центру «12+», що був побудований 1,5 років тому і знаходиться в 15 кілометрах від м. Рівне. Сьогодні тут проводиться робота з алкозалежними, наркозалежними та хворими на ігроманію людьми. Яким чином під час світової фінансової кризи було побудоване це «диво»? Директор реабілітаційного центру Олег Колбач погодився розповісти нашим читачам історію створення цього закладу та відповісти на деякі запитання.

З чого починалася ваша діяльність? Як прийшла ідея створити реабілітаційний центр?

Щоб побудувати такий проект потрібно дуже великі кошти. Я приїхав в Рівне 8 років назад без грошей. Заробітна платня становила 40 доларів на місяць, але в мене з дитинства була мрія побудувати реабілітаційний центр для залежних і сирітський будинок для дітей, позбавлених батьківської уваги і любові. Можливо така мрія була результатом того, що я сам недостатньо відчув любові у своєму житті і хотів допомогти тим, хто має в цьому ще більшу потребу. Коли ми організовували фонд «Вірний шлях», у мене не було  ясного бачення, як це робити, але було бажання допомагати таким людям. Хоч я приїхав в Рівне на 3 місяці, але залишився на 8 років. Тепер я розумію, що це була Божа воля. Я не свята людина, зробив дуже багато помилок. Падав і підіймався, але Господь мені дуже багато показав, як мені треба жити, чого досягати, що в житті є головним. Я навчився любити різних людей і розуміти їх. Тих людей, яких відкинуло суспільство, які знаходяться за порогом бідності, обмежені увагою, яких всі ігнорують. Якось мені довелося приймати участь у зібранні, яке організовувалося для бездомних. Від них був неприємний запах. Коли я дивився на них, то розумів, що вони такі ж люди, як і ми і їм потрібна теплота і любов. Мені треба навчитися сприймати їх такими, які вони є. Можливо зовні вони були неохайні, але я розумів, що ця неохайність може бути у глибині нас набагато гірша.

Центр розвивався поступово. Господь вчив і все давав у свій час. Я не розумів, чому робиться те чи інше, навіть в церкві, чому так повільно йшло будівництво, оформлення документів. Але зараз я розумію, що Бог нас приготовлював до важливої місії. Він нас вчив, тому що не всі, можливо, розуміли, як працювати, що і як правильно треба робити, щоб бути максимально компетентними в цій справі. Ми набрали добрий колектив і, постійно навчаючи їх, ми плануємо створити міжконфесійну громаду, яка буде складатися з залежних людей. Я вважаю це перспективним, бо бачу, як ці люди хочуть іти до Бога і як Господь їх змінює. Від цього отримую насолоду, щастя і радість. Навіть, коли у нас стояло пів-будівлі і не було більш нічого, я вірив, що Господь, почавши будувати, доведе все до кінця. Тут потрібні величезні гроші! Але Бог з якоїсь причини вибрав мене на цю роботу. Я не знаю чому, бо я не краще за інших людей. Грішна людина, яка намагається щось зробити добре. Слава Богу, що Він мене прощає і допомагає.

Як Ви знаходите кошти на будівництво?

Ми зверталися за меценатською допомогою до різних церков протестантського напрямку. Дуже важливе значення мають особисті знайомства. На Заході люди, які дають на доброчинність дуже вимогливі. Вони жертвують саме на той проект, який хочуть профінансувати і не допускають будь-яких відхилень від своїх побажань, незалежно від будь-яких негайних потреб. Їхні побажання потрібно виконати вчасно і в повному обсязі. Тільки тоді може бути повторне виділення коштів для подальшого будівництва.

Як Ви підбирали співробітників?

Спочатку ми з Анатолієм Андрійовичем стали проводити профілактичну роботу у літніх дитячих таборах. Потім з’явилася Ірина Анатоліївна – вчитель християнської етики, яка зайняла перше місце в Острозькій академії, згідно до програми, яку вона втілює в життя. Ми намагаємося працювати максимально ефективно, і хочемо бути добре підготовленими до цієї справи. Потім поступово приходили самі. Деякі кидали роботу, інші залишалися. Я думаю, що так буде і надалі.

Ми розробляємо концепцію роботи центру. Нами постійно проводиться робота по навчанню вчителів, соціальних працівників і психологів. Це дуже важлива, хоча і важка справа. У нас достатньо навчальних матеріалів. Ми плануємо з осені на протязі 3 років почати крупно масштабну роботу по навчанню в Україні. Ми можемо підготовлювати як християн, які хочуть служити так і інших людей, але будемо це робити на більш професійному рівні з проведенням профвідбору. Ми маємо ясне бачення розвитку нашої діяльності у майбутньому, хоча поки що навіть не давали реклами.

Коли плануєте провести рекламну компанію?

В червні ми будемо запрошувати журналістів з газет та телебачення, щоб розказати про наш проект, хто ми і як працюємо. «Реклама – це двигун прогресу». Ми є міжконфесійною організацією, тому намагаємося співпрацювати також з різними церквами.

Скільки людей ви можете одночасно розмістити у реабілітаційному центрі?

Поки що тільки вісім осіб. Але ми плануємо розширятися осінню і будемо робити ремонт ще двох поверхів. Таким чином ми зможемо одночасно прийняти до 16 наркозалежних пацієнтів. У нас також буде проводитись детоксикаційна терапія.

З якою метою будете проводити рекламу, якщо на цей час ще не можете вмістити більше людей?

Це більше для того, щоб нас знали. Я вважаю, що найбільш ефективною рекламою є свідчення колишніх наркозалежних іншим людям, але така інформація не буде точною. Коли дається чітко викладена компетентна інформація з надійних джерел – то є більш зрозумілим для людини. Має бути професійно все: від будівлі і роботи і до реклами. Ми намагаємось триматись високих стандартів.

Ми хочемо заявити себе, як експериментальний варіант в Україні для втілення на державному рівні, бо проблема наркоманії в нашій країні є дуже серйозною. Я думаю, що в майбутньому нам вдасться отримати державну підтримку в цьому. Ми будемо намагатись співпрацювати з Державою і такі центри відкривати в різних областях.

Як працювали до того, як придбали свій будинок?

У нас сьогодні, як і колись раніше, проходять групи в офісі: залежні люди приходять на заняття по вивченню Біблії, спілкуються у групах анонімних алкоголіків, анонімних наркоманів. Також з ними працює наш психолог. Крім того ми проводимо навчання батьків. В ті часи було значно складніше домогтись результатів, ніж зараз, бо коли у людини абстинентний синдром, її треба відділити від оточення і працювати з нею цілодобово – тоді буде результат.

Ми не беремо людей, які не хочуть лікуватись, бо вважають, що в них все нормально, але можемо певним чином мотивувати їх до лікування, працюючи з жінками і батьками. Ми розповідаємо, їм як треба робити, щоб залежна людина захотіла лікуватися. Якщо мама кормить, дає де спати, а також дає грошей, то що залишається: її син не робить і п’є або колиться. А якщо не давати їсти і місця, де спати – то що він робить? Починає думати, де йому спати і за що йому їсти. Такий прийом мотивації називається штучне дно. Це дає зрозуміти, що в наркозалежної людини в житті вже майже все втрачено. Людина бажає вчитися, коли є якесь дно: чи то втрата роботи, або сім’ї, чи дітей. Коли вже видно дно, то людина розуміє, що треба щось робити, бо так вона втратить і життя. Коли залишається вибір: жити, чи вмерти – тоді стає ясно – щось треба змінювати. Але є і такі хлопці, які навіть в молодому віці розуміють, що треба лікуватись і звертаються за поміччю до близьких, але таких, нажаль, дуже мало.

Чи є інші плани?

У нас в планах дитячий центр, а також денний стаціонар для залежних людей, гуманітарний центр, робота з соціально незахищеними людьми. Роботи багато, і багато бажань, але на все – воля Божа.

Чи вдається працювати не більше восьми годин на день?

Сьогодні немає такої можливості. Робота морально дуже важка, навіть складніша, ніж у психіатричній лікарні. Зараз я відчуваю психологічне виснаження, але сподіваюсь, що скоро ситуація дещо зміниться і буде можливість більше відпочивати.

Які результати роботи центру?

Приблизно 60% наших пацієнтів після проходження реабілітації не вживають наркотичні речовини. Серед тих, хто не втримується, при проходженні повторного курсу більше половини залежних людей в подальшому не вживає наркотики. Такий результат можна вважати значним досягненням, але ми прагнемо більшого. Хочу зауважити, що при лікуванні ми керуємось принципом цілковитої анонімності.

Скільки триває курс лікування?

Максимально ефективним є трьохмісячний курс лікування з подальшим відвідуванням консультацій в нашому офісі. Ми не радимо перебувати в центрі менше, ніж 45 днів, бо тоді ефективність лікування значно знижується. Лікування у нашому центрі не безкоштовне. Оплата необхідна для покриття витрат на харчування та утримання приміщення.

Контактні телефони:

Директор реабілітаційного центру, Колбач Олег Святославович: тел. (063) 307-12-78; (098)131-38-00.

www.rehabcenter.org.ua

Кирило Золотько

 

Рубрика: Здоровье, Образ жизни, Социальное служение, Церковь и общество

Комментарии (2):

  • Ирина

    |

    хай Господь благословить цю справу,якщо вона від Нього. А Вам сили Духа Святого, щоб підкріпляв і зміцнював на цій важкій дорозі.


  • АЛИСА

    |

    ХИБА ВИ ВИРУЮЧИ. НА ЧУЖОМУ ГОРИ НАЖИВАЕТЕСЯ.ХИБА В БИБЛИИ ТАК ПИШЕТЬСЯ


RSS канал Следите за поступлением новых комментариев к этой статье через RSS канал

Оставьте свой комментарий к статье:

Для форматирования своего комментария (жирный, курсив, цитировать) - выделите текст в окне курсором и нажмите одну из кнопок форматирования. Более подробно об этом читайте на странице "Помощь".
Если Вы желаете исправить свой комментарий или удалить его - напишите нам в редакцию.
Запрещается размещать комментарии через прокси-сервера, с целью скрыть свои данные.
Запрещается размещать комментарии с использованием множественных фиктивных имен с целью создать видимость участия в обсуждении группы людей. Постоянные псевдонимы допускаются.
Запрещается размещать в комментариях URL ссылки на статьи, размещенные на сайтах враждебных к Церкви АСД или призывающих к расколу, независимо от изложенного там материала.
Если, по Вашему мнению, какой-то комментарий является оскорбительным или унижающим Вас или Ваши религиозные верования, или является таковым в отношении других читателей - напишите нам в редакцию. Мы рассмотрим этот вопрос, и если нужно, примем меры.
© Интернет-газета "ПУТЬ", 2006-2017
При использовании материалов указывайте эл.ссылку на цитируемую статью, в бумажной публикации – короткую ссылку на наш ресурс. Все права на тексты принадлежат их авторам. Дизайн сайта: YOOtheme GmbH. Техническая поддержка сайта: info@asd.in.ua

Христианский телефон доверия: 0-800-30-20-20 (бесплатно по Украине), 8-800-100-18-44 (бесплатно по России)
или с мобильного: Life (093) 50-157-80, МТС (066) 707-000-5, Киевстар (098) 707-000-5.