На «круглому столі» про релігію і ЗМІ журналістів закликали до (само)освіти

В Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка в рамках проекту Релігійно-інформаційної служби України 23 квітня 2009 р. о 15-45 відбувся «круглий стіл» на тему: «Релігія, мас-медіа, суспільство».
Присутніми на «круглому столі» були: Людмила Филипович і Віктор Єленський (Відділ релігієзнавства Інституту філософії ім. Григорія Сковороди НАН України), Тарас Антошевський (Релігійно-інформаційної служби України [РІСУ]), Алла Бойко (доктор філологічних наук, професор Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка), Юрій Шевченко з журналу «Телекритика».
На цей захід були також запрошені співробітники РІСУ і прес-служб греко-католиків, Української православної церкви, Адвентистів сьомого дня, євангельських християн баптистів, мусульман тощо.
Від Церкви Адвентистів сьомого дня присутніми були Максим Балаклицький – докторант Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, керівник Відділу інформації АСД по Харківській, Дніпропетровській та Запорізькій областях, а також Юрій Кузьменко – магістр теології, пастор, керівник Відділу інформації Церкви АСД в Україні.
Професор Людмила Филипович торкнулась питань, пов’язаних зі стереотипами, які склались в нашому суспільстві по відношенню до існуючих церков і конфесій. Йшлося про те, що ми знаходимось у полоні стереотипів, які циркулюють в різних ЗМІ і які, в кращому випадку узагальнюють і спрощують, а то й перекручують реальну ситуацію про конфесії з точністю «до навпаки». І таким чином через мас-медіа формуються відповідно й погляди людей у суспільстві.
Тарас Антошевский говорив про болючі точки в роботі ЗМІ. Тематика частіше обмежується конфліктами, майновими та економічними питаннями і дуже рідко – власне духовними. Присутні висловили бажання, щоб ЗМІ не розпалювали ворожнечі між конфесіями. Інколи навіть помітні заголовки статей, які привертають до себе надмірну увагу, також можуть ображати віруючих. Бо є лексика, яку не можна використовувати, якщо бажаємо рухатись у напрямку толерантних відносин між релігіями. Тому було запропоновано видати журналістам для користування словник рекомендованої позитивної лексики щодо суб’єктів релігійного життя.
У дискусіях констатувалося, що тема релігії недостатньо часто подається в світських мас-медіа, Церква не ідентифікована в суспільстві, світські ЗМІ недооцінюють релігійну складову при висвітлюванні соціальних процесів. Зберігається тенденція до надмірного акцентування міжконфесійних конфліктів. Церковні скандали привертають більшу увагу, ніж благодійна діяльність релігійних організацій. Задача медіа – відтворювати правду. Журналіст повинен йти глибше, але проблема багатьох «акул пера» – брак релігійної освіти, оскільки в учбових закладах цього напрямку на релігієзнавство відводиться всього 36 учбових годин.
З іншого боку, диспутанти зауважили, що причинами невисвітлення на сьогодні релігійної тематики в світських ЗМІ є проблеми медіаосвіти представників релігійних організацій. Особливо протестантські конфесії не мають достатнього досвіду, як ефективно себе презентувати, як розмовляти з журналістами, писати привабливі прес-релізи, а деякі взагалі не вважають за потрібне працювати зі світськими ЗМІ. Така ситуація і пояснює те, чому такі релігійні організації залишаються виключеними з простору хоча б нейтрального інформування, а згадуються у зв’язку з реальними чи штучними проблемами.
І як вихід з цієї ситуації професор Алла Бойко запропонувала релігійним організаціям надавати своїй інтелектуальній молоді вищу журналістську освіту у світських вузах, а також організовувати семінари, школи, тренінги для ентузіастів, на останок закликавши всіх медіапрацівників до постійної самоосвіти.

Юрій Кузьменко

Фото автора